11 березня 2014 р.м. Херсон Справа № 821/173/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1), у якому просить стягнути податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 711,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вищевказана заборгованість виникла 15.11.2012 року у зв'язку з несплатою позивачем узгоджених податкових зобов'язань згідно поданого розрахунку від 08.02.2012 року №9015469434 з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, в якому платник податку самостійно задекларував розмір квартальних авансових платежів, що підлягають сплаті до бюджету, у сумі 711,00 грн. Оскільки відповідачем не сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання у сумі 711,00 грн. за 4 квартал 2012 року, тому позивач просить їх стягнути у судовому порядку.
В судове засідання, призначене на 11 березня 2014 року, представники сторін не з'явилися.
28 лютого 2014 року позивач надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач про причини неявки не повідомив, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Частиною 4 ст.128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 04.12.2008 року реєстраційною службою Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні та перебуває на обліку платника податків в ДПІ у м. Херсоні.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 було подано до ДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності від 08.025.2012 року №9015469434, згідно якого ФОП ОСОБА_1 визначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету у наступному за звітнім році у сумі 711,00 грн.
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) ( пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України).
Згідно наданого розрахунку виникнення податкового боргу судом встановлено, що станом на 15.11.2012 відповідач грошове зобов'язання за 4 квартал 2012 року за авансовим платежем у сумі 711,00 грн. не сплатив.
Положеннями пп.14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За таких обставин, якщо платник податку не сплатив у встановлені строки узгоджені грошові зобов'язання, вони стають податковим боргом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. ст. 59 ПК України).
Відповідно до п.59.1. ст. 59 ПК України, 25.07.2012 року відповідачу була направлена податкова вимога від 19.03.2012 року №1080, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до ДПІ з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України така поштова кореспонденція вважається врученою платнику податків.
Згідно зворотного боку облікової картки станом на дату судового засідання по платежу "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування", податковий борг у розмірі 711,00 грн. залишається не погашеним.
Відповідно до пп.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 87.11 п. 87 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Оскільки, сума несплаченого податкового боргу підтверджена наявними у справі документами, а відповідач не скористався правом надати заперечення проти позову або докази погашення податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог ДПІ про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у сумі 711,00 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 711,00 грн. (сімсот одинадцять гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.3