06 березня 2014 р.Справа № 539/73/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.02.2014р. по справі № 539/73/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області
про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,
Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання виконавчого листа Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.02.2012 № 2-а-4374/2011 шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі на користь ОСОБА_1 суму нарахувань в розмірі 50153,29 грн.
03 лютого 2014 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області подання Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання судового рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 травня 2011 року по справі № 2-а-4374/2011, а саме: стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі на користь ОСОБА_1 суму нарахувань в розмірі 50 153 грн. 29 коп.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Враховуючи зміст ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та обставини, викладені у заяві, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу виконання судового рішення у справі № 2-а-4374/2011.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції через таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Лубни Полтавської області щодо відмови у перерахуванні пенсії ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області провести перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом, ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, починаючи з 14.02.2011 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом, ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, починаючи з 14.02.2011 року.
Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 12 лютого 2012 року видано виконавчий лист № 2-а-4374/2011.
Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах та Лубенському районі Полтавської області від 26.09.2013 року № 204 ОСОБА_1 за рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 травня 2011 року по справі № 2-а-4374/2011 нараховано 50153,29 грн. (а.с.32 ).
За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 травня 2011 року та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.
Враховуючи наведене, зважаючи на фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат, а тому надана державним виконавцем заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.02.2014 р. по справі № 539/73/14-а не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про відмову в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 6 ст. 199, п.4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області задовольнити.
Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.02.2014 р. по справі № 539/73/14-а скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про зміну способу та порядку виконання виконавчого листа Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.02.2012р. № 2-а-4374/2011.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.