04 березня 2014 р. Справа № 539/179/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2014р. по справі № 539/179/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - протиправними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії ОСОБА_1 , обчисливши її розмір з урахуванням додаткової грошової винагороди у розмірі 20% місячного грошового забезпечення з 15 липня 2013 року та 40% місячного грошового забезпечення з 01 вересня 2013 року, встановленому Наказом Міністра оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року зі змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2014 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" протиправними.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії ОСОБА_1 , обчисливши її розмір з урахуванням додаткової грошової винагороди у розмірі 20% місячного грошового забезпечення з 15 липня 2013 року та 40% місячного грошового забезпечення з 01.09.2013 року, встановленому Наказом Міністра оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 року зі змінами згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Позивач надіслав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а скаргу відповідача - безпідставною, просив розгляд апеляційної скарги провести у відсутність позивача по справі; апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2014 р. - без змін.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є військовим пенсіонером, інвалідом 2-ї групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, знаходиться на обліку та отримує відповідну пенсію в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області.
У грудні 2013 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, проте йому було відмовлено з посиланням на те, що грошова винагорода, яка встановлена постановою КМУ від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 13.03.2013 року № 161 "Про внесення змін до постанови КМУ від 22.09.2010 року № 889", не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для перерахунку пенсії позивача.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" N 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" N 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ”, на яку посилається позивач, встановлено з 1 жовтня 2010р. військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року N 595 “Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди” відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010р. N 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" та з метою визначення порядку та умов виплати військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка застосовується з 1 жовтня 2010 року.
Відповідно до зазначеної Інструкції винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, вказана виплата є винагородою, тому не є додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія в розумінні ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Так, відповідно до п. 3 вказаної Інструкції місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на останній день місяця, у якому здійснювалися польоти і плавання.
Отже, самою Інструкцією розрізняється місячне грошове забезпечення військовослужбовця та, відповідно, дана винагорода, яка обчислюється вже на підставі визначеного місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Тобто, дана винагорода виплачується за умови здійснення військовослужбовцем у відповідному місяці польотів одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, згідно з наказом командира військової частини, який видається відповідно до п. 5 Інструкції на підставі витягів з журналів хронометражу польотів або копій польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витягів з льотної книжки військовослужбовця.
З огляду на викладене, винагорода виплачується за кількість годин, що військовослужбовець безпосередньо перебував у польоті, а тому не може бути застосована при призначенні та перерахунку пенсії як додатковий вид грошового забезпечення.
Аналізуючи вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям (така позиція викладена в постанові ВСУ від 15.10.2013р.).
Згідно з ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми матеріального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2014р. по справі № 539/179/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.