Справа: № 826/17152/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
26 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: м. Київ
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Бабенка К.А.,
Петрика І.Й..
при секретарі Шевчук К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат" до Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи: Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Директор Департаменту суспільних комунікацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) Хонда Марина Петрівна про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин справи, та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення прав та інтересів діями відповідача.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з заявами щодо оформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За наслідком розгляду заяв відповідачем повідомлено позивача про відмову у встановленні позивачу пріоритету на заявлене місце розташування зовнішньої реклами, у зв'язку з порушенням вимог Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253, а саме п.4.1. розділу 2, конструктивне рішення має містити, інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (формат А4).
Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Києві регулюється Законом України «Про рекламу», Типовими правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі - Типові правила), Порядком розміщення реклами в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради 22.09.2011 № 37/6253 (далі -Порядок) та Концепцією розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 № 20/7357 (далі - Концепція).
Відповідно до п. 6 Типових правил до повноважень робочого органу належить прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету.
Згідно п. 1.3. Порядку дозвільний орган - Головне управління з питань реклами (на даний час Департамент суспільних комунікацій) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Головне управління з питань реклами (Департамент суспільних комунікацій).
Відповідно до п.4.8. Положення про Департамент суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.08.2010 № 674 основними завданнями Департаменту є регулювання в межах повноважень діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами, інформаційних вивісок, реклами на транспорті та реклами в ліфтах житлових будинків комунальної власності міста Києва.
Виходячи з викладеного вище суд першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов до висновку, що відповідач мав всі законні підстави приймати рішення про відмову у встановленні пріоритету позивача на місце розташування рекламного засобу.
Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач при прийнятті рішення про надання або відмову у встановленні пріоритету на місця розташування рекламних засобів керувався Законом України «Про рекламу», Типовими правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, Порядком розміщення реклами в м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради 22.09.2011 № 37/6253 та Концепцією розвитку зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26.01.2012 № 20/7357.
З матеріалів справи вбачається, що 08.10.2013р. позивач звернувся до Управління (Центру) надання адміністративних послуг апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про видачу дозволу на розміщення рекламного засобу за реєстраційним номером 01109-000104970-064, в якій взагалі не було вказано об'єкту зовнішньої реклами, на який видається дозвіл, до якої було надано 2 (два) комплекти документів на 2 (два) окремих та різних рекламних засоби:
1.- конструктивне рішенням, фотокартка та комп'ютерний макет місця, на якому планується розташування рекламного банеру, панно на фасаді будинку (будівлі), споруди, та 2. - конструктивне рішенням, фотокартка та комп'ютерний макет місця, на якому планується розташування рекламної вивіски на будинку (будівлі), споруді.
Згідно з Класифікатором типових рекламних засобів, затвердженим рішення Київської міської ради від 26.01.2012 № 20/7357 «Про затвердження Концепції розвитку зовнішньої реклами в місті Києві» (далі - Класифікатор) банер, панно на фасаді будинку (будівлі), споруди - рекламний засіб, що розміщується на фасаді будинку, має зовнішні поверхні для розміщення реклами та складається з каркаса та рекламного поля.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений позивачем банер (панно) не відповідає встановленим технічним вимогам (характеристикам), рекламна конструкція не відповідає Класифікатору, оскільки, як вбачається з доданих до заяви позивача № 01109-000104970-064 документах, не вказано застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, система натягу рекламного полотнища, матеріали, з яких виготовлятиметься конструкція та рекламне поле, не передбачено обов'язкове зовнішнє підсвічування рекламоносія.
Згідно з Класифікатором рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді - плоский або об'ємний (об'ємні літери тощо) рекламний засіб, що встановлюється на фасаді будинку (будівлі), споруди та має зовнішні поверхні для розміщення реклами.
Як вбачається з матеріалів справи в доданих до заяви позивача № 01109-000104970-064 документах відстань від площини фасаду до лицевої поверхні рекламної вивіски, розміщеного паралельно до фасаду, складає 35, 5 см., що значно перевищує встановлену вимого відстані в 10 см., а тому вірним є висновок суду першої інстанції, що заявлена позивачем рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді не відповідає встановленим технічним вимогам (характеристикам), рекламна конструкція не відповідає Класифікатору типових рекламних засобів.
Згідно ч. 5 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.
Пунктом 22 Типових правил розміщення зовнішньої реклами у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам.
Згідно п. 5.6. розділу II Порядком розміщення реклами в м. Києві у наданні дозволу розповсюджувачу реклами може бути відмовлено у разі, якщо: - оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; - у поданих документах виявлені свідомо неправдиві відомості; - отримано негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі дозволу.
Враховуючи те, що оформлення поданих позивачем документів не відповідає встановленим вимогам, заявлені рекламні засоби не відповідають встановленим до них вимогам, конструктивні рішення за даними технічних оцінок отримали негативну оцінку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова у встановленні пріоритету на місця розташування рекламних засобів є законною та обґрунтованою, прийнятою у відповідності до чинних нормативно-правових актів, а тому правових підстав для визнання наказу Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 253 від 15.10.2013р. «Про встановлення (відмову у встановленні) та продовження строку дії пріоритетів» нечинним та протиправним в частині не має.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не доведено існування обставин, які б підтвердили неправомірність винесення рішення Департаментом суспільних комунікацій Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відносно ТОВ «КВАДРАТ» щодо відмови у встановленні пріоритету на заявлене місце розташування зовнішньої реклами;
Водночас, частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається
Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.03.2014 року.
Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович
Судді: К.А. Бабенко
І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Бабенко К.А