вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
19.05.09Справа №2а-3868/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжової Н.М., за участю:
представника позивача Ломакіної Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до товариства з обмеженої відповідальністю Науково-виробничої фірми по експлуатації та будівництві підземних об'єктів»
про стягнення заборгованості у розмірі 2910,19 гривень,
До окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до товариства з обмеженої відповідальністю Науково-виробничої фірми по експлуатації та будівництві підземних об'єктів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій у розмірі 2910,19 гривень.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та пояснила, що відвіподач має заборгованість по пільговим пенсіям за лютий 2009 року в сумі 2910,19 гривень, яка не погашена відповідачем до цього часу.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань та заперечень суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки
Таким чином, управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій являється публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі -Закон) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Судом встановлено, що товариство з обмеженої відповідальністю «Науково-виробнича фірма по експлуатації та будівництві підземних об'єктів» являється юридичною особою, зареєстрованою 07.11.2007 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 633772, довідки Державного комітету статистики АР Крим від 08.11.2007 року № 05.3-06/1686.
Судом встановлено, що товариство з обмеженої відповідальністю «Науково-виробнича фірма по експлуатації та будівництві підземних об'єктів» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду Київського району м. Сімферополя АРК, отже, відповідач являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
а) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
б) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “ Про пенсійне забезпечення ” (крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) за лютий 2009 року, товариство з обмеженої відповідальністю «Науково-виробнича фірма по експлуатації та будівництві підземних об'єктів» зобов'язане відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсії за лютий 2009 року громадянам Кадирову З.І. в сумі 76,20 гривень, Рузаєву В.К. в сумі 748,12 гривень, заборгованість за попередні періоди в сумі 253,84 гривень, а також донарахування з виплати пенсії за 2008 рік в сумі 1908,23 гривень на загальну суму 2910,19 гривень.
Судом встановлено, що даний розрахунок був отриманий відповідачем 16.02.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
Таким чином, судом встановлено, що за лютий 2009 року відповідач повинен був відшкодувати позивачеві за списком № 1 2910,19 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 25.02.2009 року (а.с. 3).
Згідно з пунктом 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій за лютий 2009 року до 25.02.2009 року.
Суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Приймаючи до уваги, що відповідач суму боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2910,19 гривень, не погасив в повному обсязі, що підтверджується особовим рахунком, а також довідкою про заборгованість від 18.05.2009 року № 621, вона підлягає стягненню з відповідача, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
В судовому засіданні, яке відбулося 19.05.2009 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 24.05.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженої відповідальністю «Науково-виробнича фірма по експлуатації та будівництві підземних об'єктів» (ідентифікаційний код 05007969) на користь Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим заборгованість фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 2910,19 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Трещова О.Р.