вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
21.05.09Справа №2а-3898/09/5/0170
14:46
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі суддіСидоренко Д.В. , при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю позивача - Незгоди А.І. - керівник, розпорядження № 14, представника відповідача - Радіна А.О. - податковий інспектор, дов. № 13 від 27.02.09р у відкритому судовому адміністративну справу
за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморський-1"
до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим
про визнання податкового боргу безнадійним та його списання
Обставини справи: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський-1» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання податкового боргу за 2007р. на суму 29568,88 грн. як безнадійний.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив ст. 99 КАС України, а саме пропустив річний строк для звернення до адміністративного суду про стягнення податкового боргу.
Відповідач проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов зазначив, що у позивача станом на 08.04.2009р. відсутній податковий борг, стосовно якого минув строк позовної давності, отже відсутні підстави визнання цього боргу безнадійним.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.
Згідно з ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Феодосії АР Крим є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№ 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Феодосії АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.
Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський-1» 12.04.2001р. зареєстроване Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво (а.с.18).
Згідно довідки № 167 від 22.04.2008р. (а.с.20) Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський-1» перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Феодосії АР Крим з 05.07.2001р. за № 1084.
Таким чином, судом встановлено, що Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський-1» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а також належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Порядок списання податкової заборгованості, поняття податкового боргу регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21.12.00р. (далі Закон), який є спеціальним законом з питань оподатковування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами по податках і зборам (обов'язковим платежам), нарахування та сплати пені і штрафних санкцій, застосовуваних до платників податків контролюючими органами і визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п. 1.2 ст.1 Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Підпунктом 18.2.1 п. 18.2. ст. 18 Закону визначено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом - п.п. «в» п.п. 18.2.1 п. 18.2. ст. 18 Закону.
Відповідно до п.п. 18.2.3 п. 18.2 ст. 18 Закону податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.
Пунктом 15.1 ст. 15 Закону визначаються строки давності та їх застосування.
Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У своєму позову позивач сам вказує на те, що податковий борг виник у березні 2007р., у зв'язку з чим ще не минув строк у 1095 доби, отже посилання позивача на ст. 99 КАС України, щодо пропущення відповідачем річного строку звернення до суду є безпідставним.
Таким чином, у позивача відсутній податковий борг, стосовно якого минув строк позовної давності, отже у суду відсутні підстави для визнання цього боргу безнадійним, що тягне за собою відмову у позові.
За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 21.05.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 26.05.2009р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Сидоренко Д.В.