"20" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/38274/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого: Штульман І.В. (доповідач),
суддів: Заїки М.М.,
Стародуба О.П., -
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Жовтневому районі міста Луганська про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Жовтневого районного суду міста Луганська від 4 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року, -
ОСОБА_4 01.12.2010р. звернувся в суд із позовом до УПФ України в Жовтневому районі міста Луганська про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Свої вимоги мотивував тим, що він відноситься до категорії «діти війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки належна допомога йому не виплачувалась, просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених його прав, свобод та інтересів, визнати бездіяльність УПФ України в Жовтневому районі міста Луганська неправомірною та зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки з січня по грудень 2010 року в сумі 1702грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Луганська від 20.12.2010р. ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом до УПФ України в Жовтневому районі міста Луганська про перерахунок соціальної допомоги. Адміністративний позов залишено без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.01.2010р. по 01.06.2010р. через пропущення позивачем процесуального строку звернення до суду.
Постановою Жовтневого районного суду міста Луганська від 04.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011р., позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ України в Жовтневому районі міста Луганська, які виразилися у виплаті на користь ОСОБА_4 у період з 01.06.2010р. по 31.12.2010р. підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано УПФ України в Жовтневому районі міста Луганська здійснити донарахування та виплату на користь ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.06.2010р. по 31.12.2010р. з урахуванням здійснених виплат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Жовтневого районного суду міста Луганська від 04.01.2011р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010р. №2154-VI Кабінету Міністрів України було надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Варто звернути увагу, що названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розміри лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а не від розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії повинні були здійснюватися в розмірі, встановленому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.99 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із вказаним позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду із вказаним позовом) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Луганська від 20.12.2010р. позовні вимоги ОСОБА_4 за період з 01.01.2010р. по 01.06.2010р. залишено без розгляду через пропущення позивачем процесуального строку звернення до суду.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 з 01.06.2010р., тобто у межах шестимісячного строку до моменту його звернення в суд, оскільки позивач не надав доказів поважності причин пропущення встановленого законом строку.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду міста Луганська від 4 січня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Заїка М.М.
Стародуб О.П.