Справа № 638/79/14 - К
Номер провадження 1 - КП/638/199/14
05.03.2014 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 12013220480000836 від 06.02.2013 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Харкові, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не засудженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 07.04.2012 р. знаходився біля 8 під'їзду будинку АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння, спілкувався зі своїми малознайомими ОСОБА_6 і невстановленим досудовим слідством особою на ім'я ОСОБА_7 . Приблизно о 01:00 годині 07.04.2012 р. до них підійшли малознайомі - чоловік та дружина ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , які проживають у вказаному будинку, у 7 під'їзді.
Після нетривалого спілкування, невстановлений в ході досудового слідства хлопець на ім'я ОСОБА_7 , вирушив за місцем свого проживання, а інші залишилися. У цей час, ОСОБА_6 , діючи за раптово виниклим корисливим умислом, який спрямований на відкрите заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб для власного збагачення, розробив план. Згідно з планом, ОСОБА_6 з ОСОБА_5 повинні були заволодіти цінними речами ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , яких за припущенням ОСОБА_6 було достатньо, оскільки ОСОБА_8 розповів, що займається розробкою в області комп'ютерних технологій і у нього затребувана професія.
Так, ОСОБА_6 , з метою здійснення свого злочинного плану, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , скориставшись пропозицією ОСОБА_8 пройти в їх квартиру, по шляху проходження за ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , жестами та мімікою домовився з ОСОБА_5 про взаємодію в запропонованому ОСОБА_6 злочинного плану. Так ОСОБА_6 приблизно в 01:30 годині 07.04.2012 р., перебуваючи в кв. АДРЕСА_3 , здійснюючи свій злочинний план, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, розраховуючи на взаємодію ОСОБА_5 , штовхнув ОСОБА_8 ззаду в спину, а на обурення останнього завдав йому удар кулаком правої руки в область обличчя. Отримавши удар, ОСОБА_8 став чинити опір і ОСОБА_6 , використовуючи свою фізичну перевагу, штовхнув ОСОБА_8 на спину на диван, а сам, навалившись вагою, став наносити удари кулаками обох рук по тулубу та голові потерпілого, утримуючи потерпілого лівою рукою в області шиї, і , завдаючи ударів правою рукою, вимагаючи, щоб він сказав, де у нього знаходяться цінні речі. У цей час ОСОБА_5 , діючи за взаємною домовленістю з ОСОБА_6 і, здійснюючи спільний злочинний план, намагався придушити опір ОСОБА_8 і утримував його ноги. ОСОБА_10 намагалася припинити злочинні дії нападників, відтягувала їх від чоловіка, намагалася всіляко їм перешкодити здійснювати злочинні наміри, проте нападники не реагували, після чого вона взяла в сусідній кімнаті наявний сувенірний меч, довжиною 85 см. і, направляючи його в сторону нападників, стала вимагати припинити злочинні дії і залишити квартиру.
ОСОБА_6 перестав бити ОСОБА_8 і спробував вирвати меч з рук ОСОБА_10 , схопив меч за лезо, проте, отримавши різану рану лівої кисті від його впливу, його спроба не вдалася. Після цього, ОСОБА_5 так само спробував вирвати меч з рук ОСОБА_10 і допомогти ОСОБА_6 . Після спільних дій, меч у ОСОБА_10 був відібраний і залишився у ОСОБА_6 , після чого він завдав ОСОБА_11 удар лезом меча в область спини.
У цей час ОСОБА_12 , скориставшись, що увага від нього відвернута, вибіг в тамбур своєї квартири, де став стукати в сусідську двері кв. АДРЕСА_4 , кричати і просити про допомогу.
На його крики вийшов сусід зазначеної квартири - ОСОБА_13 , який став припиняти злочинні дії ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , а так само виштовхувати їх з квартири потерпілих. Злякавшись, що їх можуть затримати до приїзду співробітників міліції, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 припинили свої злочинні дії та з місця вчинення злочину зникли, заволодівши сувенірним мечем, і розпорядившись ним за своїм розсудом.
Своїми спільними злочинними діями ОСОБА_5 і ОСОБА_6 заподіяли ОСОБА_9 , згідно з висновком судово - медичної експертизи № 2290-ая/12 від 28.05.2012 р. різану рану на тулубі, садно на голові, синці на тулубі, руках, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликають короткочасний розлад здоров'я. ОСОБА_8 згідно з висновком судово - медичної експертизи № 2289-ая/12 від 28.05.2012 р. синці і садно на голові, на тулубі і лівій руці, крововилив в білкову оболонку лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а так само заподіяний матеріальний збиток, який згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 5694 від 25.05.2012 року склав 432,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж) - поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні ним кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив, що він зі своїм другом ОСОБА_6 познайомилися з чоловіком та дружиною ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які запросили до себе в гості. Між ОСОБА_6 07.04.2012 р. та ОСОБА_8 виник конфлікт, вони почали битися. ОСОБА_5 намагався їх розмірити, тому вдарив потерпілу ОСОБА_14 кулаком в обличчя. Виходячи з квартири, він нічого не брав, але бачив, що ОСОБА_6 виніс з квартири меч, цей меч він викинув на вилиці біля контейнера зі сміттям, оскільки меч їм був не потрібен.
Від потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 надійшли заяви про слухання справи за їхньої відсутності, матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_5 вони не мають.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів справи.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Статтею 81 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання.
Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину, раніше засудження ОСОБА_5 за вчинення злочинів: 09.06.1998 р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. 81 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України, відстрочка виконання вироку на 2 роки, штраф 680,00 грн.; 05.07.2010 р. Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. ст. 296 ч. 3, 69 КК України до штрафу в розмірі 8500,00 грн., штраф був сплачений добровільно 06.08.2010 р.; одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання надана задовільна характеристика, на обліку у обласному психоневрологічному диспансері та обласному наркологічному диспансері не перебуває, потерпілі до нього ніяких претензій не мають, суд вважає, що виправлення та попередження нових злочинів з боку обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368 - 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 186 КК України - позбавленням волі на строк 4 (чотири) роки.
В силу ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання ОСОБА_5 , якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний ОСОБА_5 05.02.2014 р., до набрання вироку законної сили, залишити без змін.
В строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_5 , строк тримання під вартою з 20.06.2013 р. до 05.02.2014 р.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: