Дата документу Справа № 336/1689/13-к
Єд. унікальний № 336/1689/13-к
№ пров. 11-кп / 778/ 265/ 14 Головуючий в 1-й інст.- ОСОБА_1
Категорія - ст. 185,ч.2 ККУ Доповідач в 2-й інст. - ОСОБА_2
05 березня 2014 року судова палата з кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому заседанні матеріали по апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції,
на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2013 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ; раніше судимого:
- 21.10.2008 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 263, ч.1; 69 УК України до штрафу в розмірі 510 гр.; постановою того ж суду від 26.05.2009 року штраф замінений на 240 годин громадських робіт;
- 23.12.2010 року тим же судом за ст.ст. 185, ч.1,2 ; 70; 71 КК України до 2 років 17 днів позбавлення волі;
- 01.02.2011 року тим же судом за ст.ст. 185, ч.2; 70, ч.4 КК України до 2 років 01 місяця позбавлення волі; звільненого 29 грудня 2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 20 днів;
- засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді двох років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжного заходу щодо засудженого не обрано.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_7 у відшкодування заподіяної шкоди 700 гривень.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 19 січня 2013 року близько 13-30 дня, знаходячись в кавртирі № 233 буд. АДРЕСА_2 за запрошенням потерпілого ОСОБА_7 .Ю таємно вкрав належний останньому мобільний телефон "Нокіа -х -2-02" вартістю 700 гривень.
В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вважає вирок суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України незаконним, просить його скасувати та ухвалити новий вирок, яким обрати йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а також до вступу вироку у законну силу обрати засудженому запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.
Заслухавши доповідь судді по справі, доводи прокурора., який підтримав апеляцію, заперечення засудженого ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.
Провина засудженого ОСОБА_6 у таємному викраданні мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_7 за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, самим засудженим, а також іншими учасниками судового процесу, не заперечується і в достатній мірі підтверджується матеріалами кримінального провадження, які за згодою ОСОБА_6 у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засідані не досліджувалися, дії останього правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 185 КК Україні за ознакою повторності.
Обираючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України взяв до уваги не тільки той факт, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти чужої власності, але й конкретні обставини самого кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, відношення до нього самого ОСОБА_6 , який щиро розкаявся, добровільно викупив вкрадений ним мобільний телефон і повернув його потерпілому, тим самим відшкодувавши заподіяну ним шкоду, активно сприяв суду у встановленні істини, що судом обгрунтовано і у відповідності до вимог ст. 66 КК України визнано обставинами, що пом'якшують його провину, і з урахуванням позитивної характеристики з місця проживання знайшов можливим призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України, визнавши таке покарання відповідним до його цілей і достатнім для виправлення підсудного, з чим судова колегія також знаходить за можливе погодитися.
Що ж до доводів прокурора в його апеляції про рецидив злочину як небажання засудженого виправитися і повне ігнорування закону, то сам по собі факт рецидиву злочину не є безумовною і достатньою підставою для обрання йому покарання виключно у вигляді позбавлення волі, крім того, йому призначений судом іспитовий строк тривалістю два роки, що само по собі є дієвим засобом попередження вчинення ним нових злочинів, тому судова колегія вважає ці доводи апеляції хибними і такими, що не заслуговують на увагу, і не знаходить підстав для скасування або зміни судового вироку.
Разом з тим, суд першої інстанції своїм вироком стягнув на користь потерпілого ОСОБА_7 суму 700 гривень у відшкодування заподіяної шкоди, не зазначивши, якої саме, моральної чи матеріальної, хоча зі змісту судового рішення вбачається, що ця сума стягнута з засудженого у відшкодування саме моральної шкоди, оскільки вкрадений мобільний телефон повернуто потерпілому в натурі без будь-яких пошкоджень, тому судова колегія вважає за потрібне внести в резолютивну частину вироку відповідне уточнення.
Крім того, у зв'язку з ухиленням засудженого до явки в судове засідання Апеляційного суду, участь в якому є для нього обов'язковою, він оголошувався судом у розшук, за наслідками якого був затриманий і ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2014 року взятий під варту з обранням йому відповідного запобіжного заходу строком на 2 місяці ( а.с. 62).
З огляду на те, що ОСОБА_6 засуджений до покарання, не пов'язаного з ізоляцією його від суспільства, він підлягає негайному звільненню з-під варти в залі суду, а строк, протягом якого він знаходився під вартою, підлягає зарахуванню у загальний строк призначеного йому покарання, як відбутий.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409 КПК України, судова колегія
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 березня 2013 року щодо ОСОБА_6 - без змін, уточнивши в його резолютивній частині, що з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 стягнуто 700 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Запобіжний захід щодо засудженого у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити засудженого ОСОБА_6 з-під варти в залі суду, зарахувати час перебування його під вартою з 08 лютого 2014 року до 05 березня 2014 року, всього 26 днів, в рахунок відбутого ним строку покарання за даним вироком.
Головуючий:
судді: