"05" липня 2012 р. справа № 2а-113/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий судд Суховарова А.В. (доповідач)
судді Лукманової О.М. Божко Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя на постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя про перерахунок пенсії
ОСОБА_2 19.11.2010 звернулась до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя, в якому вказує що вона є інвалідом 2 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Просить зобов'язати виплачувати з 01.01.2008 основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 26.11.2010 позовні вимоги поза межами шестимісячного строку, передбаченого статтею 99 КАС України, залишені без розгляду.
Постановою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10.02.2011, прийнятою в скороченому провадженні, позов задоволений. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду виплатити позивачу основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком починаючи з 19.05.2010
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду скасувати. Зазначає що пенсія виплачується відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та бюджетом не передбачена виплата в іншому розмірі.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону в редакції від 06.06.1996, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Дані норми відновлені Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції правильно керувався положеннями статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996. Управління Пенсійного фонду помилково посилається на постанови Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетних коштів є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виплата пенсії має бути здійснена виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший закон, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10.02.2011 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко