24.02.14р. Справа № 904/10018/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 728,00 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Зінченко М.В., довіреність № 19/5 від 01.01.2014 року, провідний юрисконсульт;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" шкоди у сумі 1 854,00 грн., завданої недостачею вантажу під час його перевезення та судового збору у сумі 1 720,50 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що в межах договору № 737-У/10-12КУО/2200 від 11.10.2012 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Краснодонвугілля", 18.09.2013 року на адресу позивача була направлена партія вугілля марки Ж 0-100 за залізничною накладною № 52856689, відповідно до якої вантажовідправником є ПАТ "Краснодонвугілля".
25.09.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА № 000344/1058, яким засвідчена недостача маси вугілля - 2750 кг у вагоні № 56968621, що надійшов зі станції Дебальцево-Сортувальна Донецької залізниці за досилочною залізничною накладною № 52918679.
Зазначену вартість недостачі вантажу позивач розрахував до стягнення з відповідача у сумі 1 854,00 грн.
24.02.2013 року позивач подав письмові пояснення (а.с. 55 - 57 том 1) в яких, посилаючись на комерційний акт РА № 000345/1059 (а.с. 59 том 1), зменшив розмір позовних вимог до 1728,00 грн. за рахунок зменшення маси недостачі на 140 кг, що становить надлишок вугілля, виявлений 25.09.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у вагоні № 63706824 за залізничною накладною № 53127346 (а.с. 50 том 1), за якою зі станції Дебальцево-Сортувальна Донецької залізниці відправлявся надлишок вугілля масою 2900 кг, виявлений у вагоні № 56968621.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень до позову.
Пункт 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" містить роз'яснення, відповідно до яких ГПК, зокрема стаття 22 цього Кодексу, не передбачає права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
З огляду на викладене, суд розглядає подані позивачем пояснення як заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач подав відзив на позов у якому проти заявлених позовних вимог заперечує та просить у позові відмовити, стверджуючи про відсутність недостачі вантажу. Посилаючись на комерційний акт РА №000345/1059, складений 25.09.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, заявляє про отримання позивачем спірного вантажу на 140 кг більше від належного йому за документами.
У судове засідання 24.02.2014 року представник відповідача не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Розгляд справи призначався на 21.01.2014 року, 11.02.2014 року та 24.02.2014 року.
У судовому засіданні 24.02.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
11.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Краснодонвугілля" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Запоріжкокс" (покупець), був укладений договір № 737-У/10-12КУО/2200 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (в подальшому - вугілля) за марочним складом, цінам та у кількості, зазначеними у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємними частинами цього договору.
Договір набуває чинності з 11.10.2012 року та діє до 30.09.2013 року (пункт 10.3. договору).
Згідно з пунктом 2.1. договору вугілля, вказане у специфікаціях до договору, постачається на умовах "FCA - станція відправлення" згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, якщо інше не передбачено у специфікаціях до договору.
Датою поставки і переходу ризиків втрати/пошкодження вугілля (його частини) від постачальника до покупця вважається дата, вказана в графі 56 залізничної накладної, що підтверджує приймання вантажу до перевезення. Датою переходу права власності вважається дата підписання акта приймання-передачі (пункт 2.2. договору).
На виконання умов договору 18.09.2013 року на адресу позивача відправником - ПАТ "Краснодонвугілля" зі станції Краснодон Донецької залізниці до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці була відправлена партія вугілля марки Ж 0-100 за залізничною накладною № 52856689 (а. с. 8 том 1).
20.09.2013 року на станції Дебальцево-Сортувальна Донецької залізниці був складений комерційний акт БН № 726114/479/1055 про виявлення 2 900 кг надлишку вантажу у вагоні № 56968621, що перевозився за вказаною накладною (а.с. 48 том 1). За даним комерційним актом за документами значиться: тара 21800 кг, нетто - 69000 кг. Фактично виявлено: брутто - 93700 кг, тара з трафарету з обох боків - 21800 кг, нетто - 71900 кг, що більше від зазначеного у документі та вантажопідйомності на 2900 кг. Вагон технічно справний. Завантаження на рівні бортів, розрівняне, марковане катком, без поглиблень, слідів протікання немає, вагон у комерційному відношенні справний, маркування не порушене.
Надлишок відвантажений у вагон № 63706824.
Вагон № 56968621 з доведеним до норми вугіллям масою 69000 кг був відправлений 19.09.2013 року зі станції Дебальцево-Сортувальна Донецької залізниці до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за досилочною залізничною накладною №52918679 (а.с. 9 том 1).
Надлишок вугілля масою 2900 кг, що був відвантажений у вагон № 63706824, відправлений 23.09.2013 року зі станції Дебальцево-Сортувальна Донецької залізниці до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за досилочною залізничною накладною №53127346 (а.с. 50 том 1).
25.09.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за результатом переважування вагону № 56968621, що прибув за досилочною залізничною накладною до основної № 52856689, був складений комерційний акт РА № 000344/1058. Як вбачається з даного комерційного акту вагон № 56968621 вантажопідйомністю 69 тонн. За досилочним документом значиться: тара - 21800 кг, нетто - 69000 кг. Насправді виявилось: брутто - 88050 кг, тара з документа - 21800 кг, нетто - 66250 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 2750 кг. У комерційному відношенні завантаження рівномірне, без поглиблень, вантаж не маркований. У технічному відношенні вагон справний, люки закриті, протікання вантажу немає. При повторному переважуванні результат не змінився (а.с. 10 том 1).
25.09.2013 року на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за результатом переважування вагону № 63706824 з вугіллям, відвантаженим з вагону № 56968621, був складений комерційний акт РА № 000345/1059. Як вбачається з даного комерційного акту вагон № 63706824 вантажопідйомністю 69 тонн. За досилочним документом значиться: тара - 21660 кг, нетто - 2900 кг. Насправді виявилось: брутто - 24700 кг, тара з документа - 21660 кг, нетто - 3040 кг, що більше ваги, зазначеної у документі, на 140 кг. У комерційному відношенні завантаження не порушене, без поглиблень, вантаж не маркований. У технічному відношенні вагон справний, люки закриті, протікання вантажу немає. При повторному переважуванні результат не змінився (а.с. 49 том 1).
Причиною виникнення спору є недостача вантажу масою 2 750 кг у вагоні № 56968621.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За статтею 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; б) недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; в) вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача; г) недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; д) зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження,
опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами; е) втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: 1) таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити
під час приймання вантажу до перевезення; 2) завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); 3) здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; 4) стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.
Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).
Відповідно до частини третьої статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Факт нестачі 2750 кг вугілля у вагоні № 56968621 підтверджується комерційним актом РА № 000344/1058 (а.с. 10 том 1).
Зважаючи на викладене, суд вбачає вину відповідача в нестачі вугілля. Підстави звільнення залізниці від відповідальності за нестачу вантажу, передбачені статтею 111 Статуту, відсутні.
Спірний вантаж позивачем оплачений у повному обсязі, що підтверджується: рахунком-фактурою № 00007291 від 18.09.2013 року і банківською випискою за 26.09.2013 року (а.с. 16-17 том 1) стосовно 69 000 кг вугілля, доставленого у вагоні № 56968621 та рахунком-фактурою № 00007612 від 27.09.2013 року і банківською випискою за 23.10.2013 року стосовно 2900 кг вугілля, доставленого у вагоні № 63706824 (а.с. 60-61 том 1).
Позивач розрахував вартість збитків від нестачі вугілля у вагоні № 56968621 з урахуванням встановленої відповідно до комерційного акта РА № 000344/1058 нестачі - 2750 кг., зменшеної на суму надлишку - 140 кг, виявленого у вагоні № 63706824 відповідно до комерційного акту РА № 000345/1059. При цьому позивачем правомірно прийнято до уваги 1% природної втрати ваги - 690 кг (69000 кг х 1% = 690 кг), передбачений п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644 (зареєстровано в МЮ України 24.11.2000 р. за № 862/5083) та вартість 1 тонни спірного вугілля - 900,00 грн. з ПДВ відповідно до специфікації від 30.08.2013 року (а.с. 15 том 1)
Таким чином, вартість недостачі вантажу - 2610 кг (2750 кг - 140 кг = 2610 кг) позивачем обґрунтовано розрахована в сумі 1728,00 грн. (2610 кг - 690 кг = 1920 кг (відповідальна нестача); 1920 кг х 900,00 грн. : 1000 кг = 1728,00 грн.).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 728,00 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 720,50 грн.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, ідентифікаційний код 00191224) шкоду, завдану недостачею вантажу, у сумі 1 728,00 грн., судовий збір у сумі 1 720,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.03.2014 року.
Суддя І.І. Колісник