Заводський районний суд м. Миколаєва
Провадження 1-кп/487/136/14
Справа 487/915/14-к
Іменем України
28.02.2014 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який народився в м. Миколаєві, громадянина України, українця,
з середньою технічною освітою, одруженого, який не працював,
який мешкав в АДРЕСА_1 ,
який раніше судимий:
05.10.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за
ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
21.02.2011 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за
ч.3 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення
волі, 29.05.2013 р. звільнений умовно-достроково з невідбутим
строком 1 рік 2 місяці 6 днів,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України ,
В період часу з 29 листопада 2013 року по 02 грудня 2013 року ОСОБА_4 , маючи вільний доступ до квартири АДРЕСА_2 , де знаходилось майно ОСОБА_5 , користуючись відсутністю уваги з боку інших осіб, таємно викрав майно останнього, а саме: перфоратор марки „Спарки” з валізою до останнього, дриль марки „Бош” з валізою до останнього, перфоратор марки „Бош” з валізою до останнього. Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 5700 грн.
Крім того, 07 січня 2014 року ОСОБА_4 , знаходячись в громадській вбиральні, яка розташована на території ДМ „Казка” по вул. Декабристів, 38-а м. Миколаєва, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку інших осіб, таємно заволодів майном, що належить ДМ „Казка”, а саме - електричним настінним конвектором марки „Ваилант Вер” вартістю 1200 грн.Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном попрямував до виходу із території ДМ „Казка”, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю. Суду показав, що в період часу з 29.11.2013 р. по 02.12.2013 р. він зайшов до квартири АДРЕСА_2 , оскільки в нього були ключі від неї, та викрав майно ОСОБА_5 , а саме - два перфоратора, дриль, яким розпорядився на власний розсуд. Крім того, 07.01.2014 р. він знаходився в громадській вбиральні на території ДМ „Казка”, і вирішив таємно викрасти чуже майно - електричний настінний конвектор та викрав вказане майно, однак, не зміг ним розпорядитись, оскільки був затриманий співробітниками ДМ „Казка”.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що в період часу з 29.11.2013 р. по 02.12.2013 р. з квартири АДРЕСА_2 було викрадено його майно- два перфоратора та дриль, які забрав ОСОБА_4 .
Судом було визнано недоцільним дослідження іншіх доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, згідно ч.3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях доведена повністю, і дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, яку не доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, які пом'якшують покарання, а саме , що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочина.
А також суд враховує дані про особу обвинуваченого: вину визнав, характеризується негативно за місцем мешкання, вчинив даний злочин після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ч.1 ст. 71 КК України.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України , суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити:
за ч.2 ст. 185 КК України - два роки позбавлення волі;
за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - один рік позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді двух років позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково прєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2011 року і остаточно призначити покарання у вигляді двох років двох місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому залишити чинним - тримання під вартою.
Строк відбування покарання обвинуваченому обчислювати з 7 січня 2014 року.
На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва на протязі 30 діб з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той же строк, з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя ОСОБА_1