"13" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/64933/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Чопської митниці про визнання нечинним та скасування наказу,
встановила:
У серпні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Чопської митниці про визнання нечинним та скасування наказу.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з 29.08.1993 ОСОБА_2 проходив службу в митих органах та прийняв присягу державного службовця. З 22.10.2010 позивач обіймав посаду старшого інспектора сектору відділу митного оформлення №4 митного поста «Виноградів» Чопської митниці.
Наказом Державної митної служби України від 25.06.2011 № 1317-к «По особовому складу Чопської митниці» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено перебування на державній службі в митних органах України старшого інспектора сектору відділу митного оформлення №4 митного поста «Виноградів» Чопської митниці ОСОБА_2
Підставою для видання наказу стали висновки проведеної, відповідно до наказу Державної митної служби України від 03.06.2011 № 461 комплексної перевірки службової діяльності Чопської митниці за період її роботи з 01.06.2008 по 07.06.2011, внаслідок якої виявлено чисельні порушення вимог законодавства України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Згідно статті 17 вищенаведеного Закону під прийняттям Присяги передбачено: вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення за порушення Присяги можливо лише в разі невиконання особою обов'язків, передбачених статтею 17 Закону України «Про державну службу».
Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що ані оскаржуваний наказ Державної митної служби України № 1317-к від 25.06.2011, ані Акт службового розслідування не конкретизують вчинення позивачем вчинків, яке можна кваліфікувати як порушення Присяги, не зазначені конкретні протиправні дії що є перешкодою для його перебування на службі в митних органах відповідно до Закону України "Про державну службу".
Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.
Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Застосувавши за вчинення дій положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги), які кваліфіковані як неналежне (несумлінне) виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.
При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України відповідачем не мотивовано.
Вказані порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з урахуванням положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства щодо відсутності можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, що відповідно до вимог статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Чопської митниці про визнання нечинним та скасування наказу-скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді А.Ф. Загородній
М.М. Заїка