Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 30 червня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 21 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 27 квітня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку і земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
У серпні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачкою, яка є бабусею її чоловіка, досягли домовленості стосовно будівництва на земельній ділянці, що була надана ОСОБА_2 у власність, будинку на праві спільної сумісної власності.
Враховуючи, що її чоловік і онук відповідачки помер і позивачка є його спадкоємицею, просила визнати за нею і її дітьми право власності на 7/8 частин будинку і земельної ділянки.
ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним зустрічним позовом, зазначаючи, що для будівництва спірного будинку вона брала позику, а згідно з домовленістю із онуком він із сім'єю повинен був фізично допомагати в будівництві, за що вона потім залишить йому будинок за заповітом.
У 1995 році вона домоглася, щоб її онука з дружиною прописали до тимчасової будівлі.
У подальшому онук із дружиною розібрали побудований будинок, продавши з нього двері, вікна, опалювальний казан, дах і будівельні матеріали, у зв'язку з чим воно стало непридатним для проживання та через що вона змушена проживати в інтернаті для пристарілих, оскільки іншого житла не має.
Просила усунути перешкоди у користуванні будинком, визнавши відповідачок із всіма неповнолітніми членами сім'ї такими, що втратили право користування спірним будинком.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 21 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 27 квітня 2006 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позов ОСОБА_2 задоволено: усунуто перешкоди в користуванні будинком, визнано ОСОБА_1, ОСОБА_3 зі всіма неповнолітніми членами їх сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням шляхом зняття їх з реєстрації за адресою знаходження будинку.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, однобічний розгляд справи, надання неналежної оцінки обставинам справи і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування зазначених рішень.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 і задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження своїх вимог, не довела, що вони з чоловіком були членами сім'ї ОСОБА_2 і нерухомий об'єкт був побудований за її кошти, спірний будинок в експлуатацію не зданий і знаходиться на належній ОСОБА_2 земельній ділянці, разом з цим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 чинили перешкоди позивачці за зустрічним позовом у користуванні будинком.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку і земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні будинком, визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 21 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 27 квітня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.