Єдиний унікальний номер 725/413/14-к
Номер провадження 1-кп/725/10/14
28.02.2014 Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження №725/413/14 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Жабинці Ново-Ушицького району Хмельницької обл., мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, що перебуває в цивільному шлюбі, працюючого водієм в ПП «Тірон», раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 в жовтні 2013 року порушив правила дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Так, 31.10.2013 року, біля 17 год., ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Мерседес - Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Комунальників м. Чернівці в напрямку вул. Південно-Кільцевої.
Під час виконання маневру повороту ліворуч на прилеглу територію заводу «Гравітон», водій ОСОБА_5 проявив неуважність та самовпевненість до дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечним, почав виконувати маневр повороту вліво через зустрічну смугу руху, не надавши перевагу в русі зустрічному транспортному засобу - мотоциклу марки «Вайпер», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , внаслідок чого допустив зіткнення з останнім.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоцикла марки «Вайпер», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.
Дану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_5 скоїв в результаті грубого порушення та невиконання вимог пунктів 2.3 (б), 10.1 правил дорожнього руху України, які вимагають від водія:
- п. 2.3 - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;»
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину свою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладені в обвинуваченні обставини, суду пояснив, що 31.10.2013 року, біля 17 год., керуючи автомобілем марки «Мерседес - Спрінтер», рухався по вул. Комунальників м. Чернівці в напрямку вул. Південно-Кільцевої і під час виконання маневру повороту ліворуч на прилеглу територію заводу «Гравітон», через неуважність допустив зіткнення з мотоциклом марки «Вайпер», яким керував водій ОСОБА_6 .
Щиро розкаюється у вчиненому. Крім того, просив суд не досліджувати докази, які ним не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_7 , дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що загиблий був її братом. Зазначала, що немає до обвинуваченого претензій, так як останній відшкодував витрати, пов'язані з похованням, просила обвинуваченого допомогти в подальшому в спорудженні пам'ятника.
Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового слідства правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 286 ч.2 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він порушив правила безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілому ОСОБА_6 .
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема те, що він є молодою людиною, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілої, активно сприяв розкриттю злочину, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, відшкодував заподіяні злочином збитки, у зв'язку з чим потерпіла просила суворо його не карати.
Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
При обранні міри покарання суд враховує також наступне.
Статтею 17 Закону від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з міжнародно-правових зобов'язань держави, положень ст. 8 Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція), дотримання принципу верховенства права є однією з умов демократичного суспільства.
Зокрема, п. 1 ст. 5 Конвенції зазначено: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».
У справі «Гарькавий проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція.
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненному злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини скоєного злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому мінімального покарання в межах санкції статті обвинувачення, та не пов'язане з місцями позбавлення волі, оскільки обвинувачений не є особою небезпечною для суспільства, так як, на думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин справи, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 Кримінального кодексу України.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений займається діяльністю у виді перевезення, що є для нього єдиним і основним джерелом доходів, з якого він у судовому засіданні зобов'язався допомогти потерпілій у встановленні могильного пам'ятника, суд вважає можливим не застосовувати до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Доказів щодо винесення процесуальних рішень про визнання певних предметів речовими доказами суду не надано, тому рішення щодо долі речових доказів у відповідності до вимог ст. 374 ч.4 п.1 КПК України, судом не приймається та у резолютивній частині не зазначається.
На підставі ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 8, 124, 129 Конституції України, та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 звільнити від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов'язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз, а саме:
- за проведення експертизи № 559-А - 489 грн.,
- за проведення експертизи № 558-А - 586,8 грн.,
- за проведення експертизи № 647-А - 537,9 грн.,
- за проведення експертизи № 557-А - 391,2 грн., а всього 2 004, 9 грн
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці ОСОБА_1