Провадження № 22-ц/774/135/14 Справа № 200/2264/13 Головуючий у 1 й інстанції - Решетнік М.О. Доповідач - Куценко Т.Р.
Категорія 27
26 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.
при секретарі - Філіпповій К.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року, по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» у лютому 2013 року звернулося до суду з позовом до ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 026 935, 55 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2013 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Вирішено питання щодо судових витрат /а.с. 66-67/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі /а.с. 116-118/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так у відповідності до ст.ст. 549, 550 ЦК України, на підставі умов кредитного договору нараховується до стягнення пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а також пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України кредитор має право вимагати дострокового погашення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами.
Судом встановлено, що 10.11.2011 року між позивачем ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та відповідачем ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» було укладено кредитний договір № ККРОG. 11331.008 відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 3 000 000 грн. строком до 28.04.2013 року зі сплатою 18 відсотків річних /а.с. 7-10/.
27.06.2012 року між позивачем та ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» було укладено додаткову угоду № 1 до цього Кредитного договору, відповідно до якої кредит надається в розмірі 3 800 000 грн. зі сплатою 19 відсотків річних /а.с.11-12/.
22.10.2012 року між банком та позичальником укладено Додаткову угоду № 3 відповідно якої процентна ставка за кредитом 21 відсоток річних /а.с. 14/.
Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, що підтверджується розпорядженням від 11.11.2011 року про проведення виплати за кредитним договором на суму 3 000 000 грн., розпорядження від 27.06.2012 року на суму 900 000 грн., розпорядження від 11.07.2012 року на суму 820 000 грн., 13.07.2012 року на суму 130 000 грн. та 12.07.2012 року на суму 50000 грн. на рахунок ПАТ «ТД «ДЗАК» /а.с. 47-51/.
В забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_4 27.06.2012 року було укладено договір поруки № РХ029031.42868.001 /а.с. 15-18/.
22.10.2012 року між ними було укладено додатковий договір № 1 до вищевказаного договору поруки /а.с. 19/
Також 27.06.2012 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № РХ029031.42868.001, забезпечення виконання кредитного договору /а.с. 20-22/.
22.10.2012 року між ними було укладено додатковий договір № 1 до вищевказаного договору поруки /а.с. 23/.
Станом на 22.08.2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 3 026 935, 55 грн., яка складається з заборгованості по кредиту - 2 878 702, 38 грн., поточна заборгованість по процентам - 43 660,32 грн., заборгованість за простроченими процентами - 102 666, 23 грн., пеня в сумі 1 906, 32 грн. та штраф в сумі 151 326, 40 грн.
При вищенаведених обставинах справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, що підтверджують суму коштів, яка видана банком ПАТ «Дрогобицькому заводу автомобільних кранів» та отримана ними в якості кредиту, то вони не можуть бути прийняті до уваги через те, що спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді :