Справа № 22-1911/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Вдовенко В.О.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
20 травня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Бабак А.М.,
Коваленко А.І.,
При секретарі: Бурима В.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики, -
У грудні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором позики.
Зазначав, що 01 грудня 2006 року позичив ОСОБА_2. 2 000 американських доларів на строк до 01 грудня 2007 року, що підтверджується відповідною розпискою боржника.
Посилаючись на неповернення боргу, просив стягнути з ОСОБА_2. заборгованість за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 10271,70 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 833,25 грн. та три відсотки річних від простроченої суми 303 грн.
Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 березня 2009 року у задоволені позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 948 грн. - витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ОСОБА_1. посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи ОСОБА_1. у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що сторони не дотримались передбаченої ст.1047 ЦК письмової форми договору, допустимих доказів на підтвердження укладення договору позики, його умов, факту передання боржникові визначеної грошової суми позивач суду не надав. Оскільки відповідач заперечував факт укладання договору позики, достатніх підстав для стягнення боргу на підставі наданої позивачем розписки не має.
Висновки суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах і не суперечать вимогам ст.ст.207-208, 218, 1047 ЦК, за змістом яких договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Надана позивачем розписка про те, щоОСОБА_2. зобов'язується до 01.12.2007 року сплатити ОСОБА_1. за комбайн „Нива” 2 000 умовних одиниць, завірена печаткою фермерського господарства „Терновий”, не являється достатньою підставою для висновку про те, що між сторонами був укладений договір позики (а.с.7, 87).
В зазначеному документі не вказані передбачені ст.ст.1046, 1047 ЦК суттєві умови договору: вона не містить зазначення про передачу боржникові позикодавцем визначеної грошової суми, завірена печаткою фермерського господарства, главою якого являється відповідач.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права безпідставні.
Стягуючи з позивача на користь відповідача кошти за надання правової допомоги, суд допустився порушень норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За змістом ст.ст.79, 84 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права.
Процесуальне становище особи, яка надає правову допомогу, її права і порядок вступу у процес визначені ст.56 ЦПК. Зазначені особи відносяться до інших учасників процесу.
Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції в якості представника відповідача, а не в якості особи, яка надає правову допомогу, приймала участь фахівець в галузі права ОСОБА_3. (а.с.25-29).
Представник особи, яка бере участь у розгляді справи за дорученням або за договором (ордером), має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.ст.26,42 ЦПК, відноситься до осіб, які приймають участь у розгляді справи, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.
Оскільки ОСОБА_3. приймала участь в якості представника відповідача, а не особи, яка надає правову допомогу, відповідно до ст.85 ЦПК саме вона, а не відповідач набуває право на компенсацію втраченого заробітку або за відрив від звичайних занять.
Клопотання про виплату компенсації втраченого заробітку представник відповідача суду не заявляла, відповідних доказів і розрахунків не надавала.
За таких обставин судове рішення в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу представника не ґрунтується на вимогах ст.ст.79,84,85 ЦПК і підлягає скасуванню, оскільки правова допомога, яку надавав представник, стороні не компенсується.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 березня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2948 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: