Справа №22-ц-644/ 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції Клименко А.Я.
Категорія - 48 Суддя-доповідач Хвостик С.Г.
12 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які беруть участь у справі - представника ОСОБА_2. ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
22 квітня 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2. додаткових витрат на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 5366 грн. 40 коп., а 26 вересня 2008 року позивачка збільшила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача додатково ще 2671 грн. витрат за навчання доньки, а всього 8007 грн., посилаючись на обов'язок батька брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, а в даному випадку у зв'язку з навчанням доньки спочатку у Сумському ліцеї Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, а потім і у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за їх необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1. просить вищевказане рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і неповноту з'ясування обставин справи, які мають істотне значення. Вказує, що суд не зазначив, з яких підстав він дійшов висновку, що відповідач має незадовільний матеріальний стан і не може брати участь у додаткових витратах на дитину. Крім того, вона не погоджується з висновком суду про те, що самого факту стягнення з ОСОБА_2. аліментів на період навчання доньки достатньо для того, щоб не сплачувати додаткові витрати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2. ОСОБА_3 про залишення рішення суду, як законного і обгрунтованого, без зміни, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 29 квітня 1989 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. перебували у шлюбі, який 26 лютого 2004 року розірвано у судовому порядку. (а.с.9-10).
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 лютого 2004 року також з відповідача стягнуті аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку на утримання двох дочок: ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зазначено, що аліменти мають виплачуватись матері дітей ОСОБА_1. Згідно рішення цього ж суду від 09 січня 2008 року з ОСОБА_2. стягнуті аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/8 частини всіх його доходів, щомісячно, на період навчання доньки у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка і вказано про виплату аліментів ОСОБА_4.
Частиною 1 ст.185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Таким чином, окрім сплати аліментів, законодавець зобов'язує, у даному випадку відповідача, як батька, брати участь у додаткових витратах на дитину.
Виходячи з матеріалів справи, фактичні витрати на ОСОБА_4 у зв'язку з її навчанням у педагогічному університеті понесла не мати дитини, а дід ОСОБА_6., що підтверджується як відповідним договором про навчання (а.с.11), у якому дід виступив замовником такої послуги, так і квитанцією про оплату освітньої послуги (а.с. 15).
Що стосується оплати за навчання ОСОБА_4 в Сумському ліцеї педагогічного університету (а.с. 86), то позивачка не довела, що саме вона зазнала такої витрати, не надавши відповідних доказів.
За таких обставин, ураховуючи, що до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами, можна притягати лише батьків, які мають право на компенсацію другим з них фактично понесених саме одним із батьків додаткових витрат , чого позивачка не довела, тому обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні її вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять посилань на такі порушення норм матеріального та процесуального права, що б могло бути підставою для зміни чи скасування законного і обгрунтованого рішення суду.
Посилання в апеляційній скарзі на матеріальний стан відповідача на висновки суду не впливає.
Твердження про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2. додаткових витрат колегія суддів знаходить необгрунтованим.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2009 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий - підпис
Судді - підпис підпис