27 травня 2009 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Мельника Ю.М.
суддів: Гордійчук С.О., Ковалевича С.П.
при секретарі - Сеньків Т.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Аліксійчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне на рішення Рівненського міського суду від 13 березня 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Рівненська кондитерська фабрика», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров»я ,-
Рішенням Рівненського міського суду від 13 березня 2009 року стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне на користь ОСОБА_17798 грн. 80 коп. одноразової допомоги в зв»язку зі стійкою втратою працездатності.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» про відшкодування шкоди ( одноразової допомоги) , завданої ушкодженням здоров»ю - відмовлено за безпідставністю вимог.
Не погодившись з рішенням суду, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне подало апеляційну скаргу, в якій покликається на його незаконність .
Вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи , оскільки місцевим судом не було враховано , що відповідно до акту № 1863 рішенням Рівненської МСЕК від 5 жовтня 2000 року ОСОБА_1 було встановлено 30% втрати працездатності на період із 5 жовтня 2000 року по жовтень 2001 року , а 25 жовтня 2001 року було проведено його повторний огляд.
Крім того, судом не враховано , що ОСОБА_1. 6 жовтня 2000 року уже звертався до АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» із заявою про відшкодування шкоди , завданої втратою 30% працездатності.
Із цих підстав просить рішення місцевого суду скасувати і відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі і просить її задовольнити. При цьому вказує, що відшкодовувати шкоду ОСОБА_1 має АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» , яке не виплатило позивачеві одноразову допомогу за заподіяну шкоду.
ОСОБА_1. та його представник вважають доводи апеляційної скарги
Справа № 22-852/09 Головуючий в 1-ій інст.: Олексюк Г.Є.
Категорія № 30.32 Суддя-доповідач : Мельник Ю.М.
безпідставними і просять скаргу відхилити , а рішення суду - залишити без зміни.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне та відмовляючи позивачеві у задоволенні позову до АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» , суд 1 інстанції виходив із того , що хоча нещасний випадок на виробництві внаслідок якого позивач отримав тілесні ушкодження стався 2 вересня 1999 року , але вперше ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 було встановлено 25 жовтня 2001 року , тобто під час дії Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності» , тому суд поклав обов»язок по виплаті одноразової допомоги на відділення Фонду.
Проте повністю погодитися із таким висновком місцевого суду колегія суддів не може із наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. 2 вересня 1999 року , перебуваючи у трудових обов»язках із АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» , під час виконання трудових обов»язків отримав ушкодження здоров»я у вигляді контузії ока ( а.с.4-7 , 10 ).
Відповідно до ст. 173 КЗпП України в редакції , яка діяла на час настання нещасного випадку на виробництві, власник або уповноважений ним орган зобов»язаний відшкодувати працівникові шкоду , заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, пов»язаним із виконанням трудових обов»язків.
Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону праці» в редакції , яка діяла на час настання нещасного випадку, власник зобов»язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я , пов»язаним із виконанням трудових обов»язків а також сплатити потерпілому одноразову допомогу.
Із п. 39 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 і які були чинними на час ушкодження здоров»я позивача, одноразова допомога виплачується потерпілому у місячний термін з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
5 жовтня 2000 року Рівненська міська МСЕК встановила , що ОСОБА_1. внаслідок нещасного випадку на виробництві втратив 30 відсотків професійної працездатності.( акт № 1863).
25 жовтня 2001 року Рівненська МСЕК № 1 під час медичного переосвідчення встановила ОСОБА_1 30 відсотків втрати професійної працездатності ( а.с. 8). Із зазначеного слідує, що висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 вперше було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25 жовтня 2001 року не відповідають фактичним обставинам справи. Докази у справі беззаперечно свідчать , що ОСОБА_1 вперше було встановлено стійку ступінь втрати професійної працездатності 5 жовтня 2000 року і саме із цієї дати позивач набув право на отримання від АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» одноразової допомоги . 6 жовтня 2000 року ОСОБА_1. звернувся до АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» із заявою про відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров»я на виробництві , однак одноразова допомога йому виплачена не була. Із набранням 1 квітня 2001 року чинності Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності» на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та його органи було покладено обов»язок по виплаті потерпілим одноразової допомоги на відшкодування шкоди , завданої ушкодженням здоров»я на виробництві. При цьому , відповідно до п. 3 розділу ХI вказаного Закону уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд з порушенням норм матеріального права поклав обов»язок по виплаті позивачеві одноразової допомоги на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне. У зв»язку із цим колегія суддів прийшла до висновку , що рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про стягнення одноразової допомоги на користь ОСОБА_1 із АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика». При визначенні розміру одноразової допомоги суд виходить із того , що ч. 2 ст. 11 Закону України «Про охорону праці» , в редакції станом на 5 жовтня 2000 року, було встановлено , що розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності , ця допомога повинна бути не менше суми визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності. Відповідно до п. 22 та 24 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, середньомісячний заробіток для обчислення одноразової допомоги визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували нещасному випадку. Із довідки № 116 від 8 липня 2008 року вбачається , що середній заробіток позивача за три останні місяці становив 253 грн. 19 коп. ( 289 грн. 54 коп. + 286 грн. 76 коп. + 183 грн. 28 коп ): 3).
Ураховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку що АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика» зобов»язана виплатити позивачеві одноразову допомогу в розмірі 7595 грн. 70 коп.( 253 грн. 19 коп. Х 30) Судові витрати у вигляді 75 грн. 95 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді ( всього 105 грн. 95 коп. ) слід покласти на АВКТВТ «Рівненська кондитерська фабрика». На підставі наведеного , керуючись п. 3 та п. 4 ч.1 ст. 309 , ст. 316-317 ЦПК України , колегія суддів
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне задовольнити повністю. Рішення Рівненського міського суду від 13 березня 2009 року -скасувати. Стягнути із акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Рівненська кондитерська фабрика» на користь ОСОБА_1 7595 грн. 70 коп. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Рівне про стягнення одноразової допомоги за безпідставністю позовних вимог. Стягнути із акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу «Рівненська кондитерська фабрика» в дохід держави 105 грн. 75 коп. судових витрат. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Верховного Суду України касаційної скарги протягом двох місяців із дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: