20 лютого 2014 р.Справа № 820/10762/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого судді Старостіна В.В.
суддів: Мінаєвої О.М.
Бегунца О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/10762/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ" (позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідач), в якому просило суд:
- визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003632201 від 29.10.2013 року;
- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003642201 від 29.10.2013 року;
- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003652201 від 29.10.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано противоправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.10.2013 року № 0003632201, № 0003642201, № 0003652201.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-ХХІ", пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 33478156, та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області Харківської від 09.09.2013 року № 446, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Модерн-ХХІ" (код ЄДРПОУ 33478156) з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період січень 2013 року по взаємовідносинах з ПП "АППЛІКАТ", код за ЄДРПОУ 24829234, за період лютий-березень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "БІКВЕСТ", код за ЄДРПОУ 38377887 та подальшого ланцюга постачання.
За результатами зазначеної перевірки складено акт № 549/20-31-22-01-07/02/33478156 від 19.09.2013 року, яким встановлено порушення:
- п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 202 055 гри., а відповідно занижено суму податку на прибуток на 38390 грн., у т.ч. за 1 квартал 2013 року в сумі 2005 грн., за 2 квартал 2013 року в сумі 36385 грн.;
- п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 425504 грн., у т.ч. за лютий 2013 року в сумі 369752 гри., за березень 2013 року в сумі 55752 гри., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року в сумі 234578 грн.
Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем 18.10.2013 року надані заперечення на зазначений акт перевірки.
На підставі висновків акту № 549/20-31-22-01-07/02/33478156 від 19.09.2013 року, начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0003632201 від 29.10.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 234578,00 грн.;
- № 0003642201 від 29.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 425504,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 212752,00 грн.; ;
- № 0003652201 від 29.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 38 390,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 9598,00 грн.
Фактичною підставою для прийняття спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки № 549/20-31-22-01-07/02/33478156 від 19.09.2013 року судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків - ТОВ "Модерн-ХХІ" вимог п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 202055 гри., а відповідно занижено суму податку на прибуток на 38390 грн., у т.ч. за 1 квартал 2013 року сумі 2005 грн., за 2 квартал 2013 року в сумі 36385 грн.; п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 425504 грн., у т.ч. за лютий 2013 року в сумі 369 752 гри., за березень 2013 року в сумі 55 752 гри., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року в сумі 234578 грн.
Відповідач у акті перевірки зазначає, що перевіркою ТОВ "Модерн-ХХІ" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП "АППЛІКАТ" за період січень 2013 року, та ТОВ "БІКВЕСТ" за період лютий-березень 2013 року.
При цьому, фактичною підставою для відображення суб'єктом владних повноважень в акті перевірки порушень вимог податкового законодавства і прийнятих за ним податкових повідомлень - рішень, є висновок про неправомірність включення до складу витрат по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість витрат по взаємовідносинам з ПП "АППЛІКАТ" та ТОВ "БІКВЕСТ" з огляду на нереальність таких взаємовідносин.
В свою чергу про нереальність відносин ТОВ "Модерн-ХХІ" з ПП "АППЛІКАТ" та ТОВ "БІКВЕСТ", на думку особи, яка проводила перевірку, свідчать відсутність товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, а також акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів. Також за результатами перевірки не встановлено чи використовувалась придбана за договорами продукція в господарській діяльності ТОВ "Модерн -ХХІ".
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості та правомірності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату; товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться, зокрема, до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну
Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Також п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. (п. 138.1.1 ст. 138 ПКУ).
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно п. 139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ СУРП "Вектор-М" (28.05.2013р. № 15881450000012225 перереєстровано в ПП "Апплікат")
ТОВ "Модерн-ХХІ" з контрагентом -ТОВ СУРП "Вектор-М", в межах господарської діяльності укладали договори поставки: від 02.01.2013 року № 21/13 на поставку товарів, а саме: кронштейн, вкладиш, опора 57, опора 59, термоміст, профіль алюмінієвий; від 03.01.2013 року № 30/131 на поставку товарів, а саме: профіль алюмінієвий; від 04.01.2013 року № 13/01-4, на поставку товарів, а саме: профіль алюмінієвий, ущільнювач.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладених правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ СУРП "Вектор-М" податкові накладні та видаткові накладні, договори:
- договір від 02.01.2013 року № 21/13 - податкові накладні: № 1243 від 11.01.13 року на суму 59 988,85 грн. (у т.ч. ПДВ 9998,14 грн.), №1244 від 15.01.2013 року на суму 59988,85 грн. (у т.ч. ПДВ 9 998,14 грн.), №1245 від 17.01.2013 року на суму 59988,85 грн. (у т.ч. ПДВ 9998,14 грн.), №1246 від 21.01.2013 року на суму 45076,54 грн. (у т.ч. ПДВ 7512,76 грн.); видаткові накладні: № 4596 від 03.01.2013 року на суму 59932,02 грн. (у т.ч. ПДВ 9988,67 грн.), № 4596.1 від 09.01.2013 року на суму 59 988,52 грн. (у т.ч. ПДВ 9998,09 грн.), № 4596.2 від 11.01.2013 року на суму 59988,85 грн. (у т.ч. ПДВ 9998,14 грн.), № 4596.3 від 15.01.2013 року на суму 59988.85 грн. (у т.ч. ПДВ 9998,14 грн.), № 4596.4 від 17.01.2013 року на суму 59988,85 грн. (у т.ч. ПДВ 9998,14 грн.), № 4596.5 від 21.01.2013 на суму 45076,54 грн. (у т.ч. ПДВ 7512,76 грн.).
-договір від 03.01.2013 року № 30/131 - податкові накладні: №1247 від 04.01.2013 року на суму 59517,77 грн. (у т.ч. ПДВ 9919,63 грн.), №1248 від 08.01.2013 року на суму 54342,29 грн. (у т.ч. ПДВ 9 057,05 грн.), №1249 від 10.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), №1250 від 14.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9 941,06 грн.), №1251 від 15.01.2013 року на суму 59 646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), №1252 від 16.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9 941,06 грн.), №1253 від 18.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), №1254 від 21.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), №1255 від 23.01.2013 року на суму 36168,55 грн. (у т.ч. ПДВ 6028,09 грн.); видаткові накладні: № 4596.6 від 04.01.2013 року на суму 59517,77 грн. (у т.ч. ПДВ 9919,63 грн.), № 4596.7 від 08.01.2013 року на суму 54342,29 грн. (у т.ч. ПДВ 9 057,05 грн.), № 4596.8 від 10.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.9 від 14.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9 941,06 грн.), № 4596.10 від 15.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.11 від 16.01.2001 на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.12 від 18.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.13 від 21.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.14 від 23.01.2013 року на суму 36168,55 грн. (у т.ч. ПДВ 6028,09 грн.);
-договір від 04.01.2013 року № 13/01-4 - податкові накладні: № 1256 від 08.01.2013 року на суму 59 646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 1257 від 10.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 1258 від 14.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 1259 від 16.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 1260 від 18.01.2013 року на суму 59 646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9 941,06 грн.), № 1261 від 22.01.2013 року на суму 59 646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 1262 від 23.01.2013 року на суму 50795,70 грн. (у т.ч. ПДВ 8465,95 грн.), - видаткові накладні: № 4596.15 від 08.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.),грн. № 4596.16 від 10.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.17 від 14.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.18 від 16.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.19 від 18.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.20 від 22.01.2013 року на суму 59646,38 грн. (у т.ч. ПДВ 9941,06 грн.), № 4596.21 від 23.01.2013 року на суму 50795,70 грн. (у т.ч. ПДВ 8465,95 грн.),
Поставка товарно-матеріальних цінностей відбувалась транспортом постачальника. про що свідчать товарно - транспортні накладні, надані позивачем до матеріалів справи, а саме ТТН № 03018 від 03.01.2013 року, № 04015 від 04.01.2013 року, № 08016 від 08.01.2013 року, № 09017 від 09.01.2013 року, № 10019 від 10.01.2013 року, № 11014 від 11.01.2013 року, № 14012 від 14.01.2013 року. № 15012 від 15.01.2013 року, № 160111 від 16.01.2013 року, № 170110 від 17.01.2013 року, № 18015 від 18.01.2013 року, № 21015 від 21.01.2013 року, № 22013 від 22.01.2013 року, № 23015 від 23.01.2013 року.
ТОВ "Модерн-ХХІ" з контрагентом ТОВ "Біквест", в межах господарської діяльності укладали договори поставки від 06.02.2013 року № 62/13 на поставку товарів, а саме: термостат, профіль алюмінієвий, кронштейн, стопор, опора, тощо.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах укладених правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ "Біквест" податкові накладні: № 1 від 07.02.2013 року на суму 727 648,98 грн. (у т.ч. ПДВ 121 274,83 грн.), № 50 від 25.02.2013 року на суму 349 236,54 грн. (у т.ч. ПДВ 58206,09 грн.), № 35 від 13.03.2013 року на суму 1359851,09 грн. (у т.ч. ПДВ 226 641 грн.), № 36 від 14.03.2013 року на суму 382126,20 грн. (у т.ч. ПДВ 85 63 687,70 грн.);
- видаткові накладні: № 1 від 07.02.2013 року на суму 727648,98 грн. (у т.ч. ПДВ 121274,83 грн.),№ 50 від 25.02.2013 року на суму 349236,54 грн. (у т.ч. ПДВ 58206,09 грн.), № 179 на суму 205991,74 грн. (у т.ч. ПДВ 34331,96 грн.), №197 на суму 632368,80 грн. (у т.ч. ПДВ 105394,80 грн.), № 198 від 13.03.2013 року на суму 1359 851,09 грн. (у т.ч. ПДВ 226641 грн.), № 199 від 14.03.2013 року на суму 382126,20 грн. (у т.ч. ПДВ 8563687,70 грн.).
Доставку товару зі складу ТОВ "Біквест" на склад позивача здійснювали авто перевізники, з якими ТОВ Модерн ХХІ" уклало договори перевезення, а саме договір № 110/13 від 11.02.2013 року з ТОВ "Агро-Легія". Згідно акту здачі-приймання робіт від 28.02.2013 року № 1469, ТОВ "Агро-Легія" надала позивачу автотранспортні послуги за лютий 2013 року на загальну суму 10000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн.; договір № 2013/103 від 01.03.2013р. з ТОВ "Размус", згідно з актом здачі приймання робіт від 31.03.2013 року № 196 ТОВ "Размус" надало позивачу автотранспортні послуги за березень 2013 року на загальну суму 275000 грн., в тому числі ПДВ 4583,33 грн.
На підтвердження цього позивачем були надані до матеріалів справи, відсутні у нього на час перевірки, товарно-транспорні накладні, а саме: ТТН № 060307 від 06.03.2013 року, № 11038 від 11.03.2013 року, № 130312 від 13.03.2013 року, № 140318 від 14.03.2013 року, №070216 від 07.02.2013року, № 25029 від 25.02.2013року. Послуги вказаних перевізників оплачені позивачем в повному обсязі, про що свідчать копії банківських виписок).
Розрахунки між сторонами на час розгляду справи не були проведені, в зв'язку з чим, за ТОВ "Модерн ХХІ" станом на 06.12.2013 року рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ СУРП "Вектор-М" у розмірі 1261544,52 грн., яка обліковується на відповідному бухгалтерському рахунку 631.; товар отриманий від ТОВ "Біквест" сплачений частково на суму 359236,00 грн., та за ТОВ "Модерн ХХІ" станом на 06.12.2013 року рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Біквест" у розмірі 3297987,35 грн., яка обліковується на відповідному бухгалтерському рахунку 631.(про що свідчать копії акту звірки та оборотно-сальдові відомості по рахунку 631).
Виходячи із зазначених правових норм, колегія суддів дішла висновку, що наявність у платника податку на додану вартість кредиторської заборгованості за договірними відносинами не позбавляє останнього права на віднесення сум податку на його підставі до податкового кредиту у випадку, якщо факт отримання товару/послуг був раніше, ніж факт оплати їх вартості.
Необхідність укладання вищезазначених договорів була зумовлена господарською діяльністю підприємства, а саме: згідно Довідки АА № 676009 з ЄДРПОУ ТОВ "Модерн-ХХІ" має види діяльності за КВЕД -2010 : 16.23 виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 22.23 виробництво будівельних виробів із пластмас; 43.32. установка столярних виробів; 25.12. виробництво металевих дверей і вікон; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність. Необхідність в номенклатурі товару, придбаного у вищезазначених контрагентів обумовлена специфікою виробництва та підтверджується Технічними умовами ТОВ "Модерн-ХХІ" № 3 ТУ У 24276072-001-99 "Вікна та балконні двері дерев'яні" та № 2 ТУ У В.2.6-24276072-001-2000 "Вікна та двері із полівінілхлорідних профілів". Тобто товар придбаний позивачем у ТОВ "Біквест" та ТОВ СУРП "Вектор-М" був використаний позивачем у своєї основній господарській діяльності (виробництво дерев'яних, алюмінієвих та метало пластикових конструкцій), які потім реалізовуються підприємством замовникам-покупцям, а також в наданні супутніх послуг (монтаж та встановлення власної продукції).
Згідно звітів про рух ТМЦ в розрізі постачальника ТОВ "Біквест", матеріали, що були у нього придбані позивачем по договору поставки від 06.02.2013 року за № 62/13 використані у виробництві підприємства за 1 квартал 2013 року на суму 12663,92 грн., за 2 квартал 2013 року у сумі 229662,95 грн., у 3 кварталі 2013 року у сумі 287860, 24 грн., з 01.10.2013 року по 06.12.2013 року у сумі 35801,77 грн., таким чином за період з 06.02.2013 року по 06.12.13 року товар, отриманий від ТОВ "Біквест" використаний у власному виробництві на загальну суму 565988,88 грн. Станом на 06.12.2013 року позивач має залишок придбаного товару на загальну суму 3091234,46 грн.
Згідно звітів по ТМЦ в розрізі постачальника ТОВ СУРП "Вектор -М", матеріали придбані у нього позивачем по вищевказаним договорам, станом на 06.12.2013 року лічаться на балансовому рахунку 20 "Виробничі запаси" у повному обсязі. Зберігаються вказані матеріали на складах ТОВ "Модерн-ХХІ", орендованих позивачем, про що свідчать надані позивачем договори оренди нежитлових приміщень.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що факт придбання товару, його подальшого використання у господарській діяльності, проведення розрахунків з ТОВ СУРП "Вектор-М", ТОВ "Біквест" підтверджується договорами, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортним накладними. Отримані на підставі вищезазначених договорів, ТМЦ були використані позивачем у власній господарській діяльності.
Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності відповідних первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій, з огляду на наявність в матеріалах справи усіх необхідних податкових та бухгалтерських документів, які відображають дані податкового обліку позивача. Будь яких доказів з приводу ненадання позивачем документів до перевірки, податковим органом не надано.
Первинні документи, якими були оформлені вищевказані господарські операції містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для надання їм юридичної доказовості.
Колегія суддів спростовує посилання податкового органу в акті перевірки на акти ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області № 416/22.5-10/30285569 від 08.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СУРП "Вектор М" та № 683/22.5-10/38377887 від 11.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Біквест". Оскільки висновки податкового органу про порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, у т.ч. по ланцюгу постачання, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень - рішень від 29.10.2013 року № 0003632201, № 0003642201, № 0003652201.
З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/10762/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Бегунц А.О.