20 лютого 2014 р.Справа № 816/6679/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. по справі № 816/6679/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,-
21 листопада 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання дій посадових осіб відповідача щодо відмови в усуненні порушень, вказаних в акті позапланової перевірки №1325 від 19.09.2013 незаконними; зобов'язання усунути вказані в акті порушення шляхом надання управлінню нової довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період його роботи з 01.09.1991 по 31.08.1996 з урахуванням акту позапланової перевірки №1325 від 19.09.2013 та вимог розпорядження управління від 20.09.2013 №14678/02/-21.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р., а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження, вважаючи оскаржувану ухвалу прийнятою з порушенням норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, апелянтом надано заяву про розгляд справи за їх відсутністю, а тому колегія суддів вважає за можливим розглянути справу відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно з ч. 2 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
За змістом пункту шостого частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Частиною 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Частиною 5 вказаної статті передбачено, що адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Тобто, особливість процесуальної правосуб'єктності управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, як суб'єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві, полягає у можливості звернення до суду лише у разі, якщо таке право прямо передбачено законом.
У спірних відносинах Пенсійний фонд України та його територіальні органи керуються Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V, Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 "Про Положення про Пенсійний фонд України", постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом; 4) вилучати на строк до трьох днів документи, що свідчать про порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування, з обов'язковим складенням протоколу, у якому зазначаються дата його складення, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, перелік вилучених документів і день, коли такі документи повинні повернутися відповідно до цього Закону; 6) застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, передбачені законом; 7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; 8) отримувати безоплатно від національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, інформацію про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій; 9) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 10) у разі виявлення порушень порядку використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції; 11) укладати договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; 12) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Вищезазначеною нормою не передбачено випадків, відповідно до яких Пенсійний фонд України має право звертатися до суду з вимогами про визнання дій посадових осіб юридичної особи щодо відмови в усуненні порушень, вказаних в акті перевірки, незаконними, зобов'язання усунути порушення шляхом надання нової довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, з урахуванням акту перевірки та вимог розпорядження.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, окрім іншого, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства, накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (частина 1 статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
Відповідно до положень статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Тобто, позивач, у разі виявлення фактів включення страхувальником до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії недостовірних даних, наділений правом пред'явлення вимоги про відшкодування таким страхувальником завданої матеріальної шкоди, в тому числі, звернення до суду з позовом про відшкодування такої шкоди. Невиконання ж вимог розпорядження про усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення позапланової перевірки, тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Інших підстав, що надавали б право суб'єкту владних повноважень - управлінню Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на звернення до суду, стосовно спірних відносин законодавцем не визначено.
Тобто законодавцем не передбачено випадків, з настанням яких Пенсійний фонд України та його територіальні органи наділялися б правом звернення до суду з вимогами про визнання дій посадових осіб юридичної особи щодо відмови в усуненні порушень, вказаних в акті перевірки, незаконними, зобов'язання усунути порушення шляхом надання нової довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, з урахуванням акта перевірки та вимог розпорядчих документів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз", третя особа - ОСОБА_1 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. по справі № 816/6679/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.