4 березня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Данчука В.Г., Костенка А.В.,-
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними заповіту та договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2008 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона є онукою померлого 23 вересня 2006 року ОСОБА_4, який 16 березня 2002 року склав заповіт, яким все своє майно заповідав позивачці. Після смерті ОСОБА_4 позивачка дізналася, що останній 3 травня 2006 року склав заповіт, яким заповідав свою квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3, а 9 червня 2006 року ОСОБА_4 продав вказану квартиру ОСОБА_2 Вважає, що вищевказаний заповіт та договір купівлі-продажу були укладені ОСОБА_4 в той час, коли останній внаслідок стану свого здоров'я не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, просить визнати вказаний заповіт та договір купівлі-продажу недійсними.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 17 вересня 2008 року, позов задоволено. Визнано недійсним заповіт від 3 травня 2006 року складений ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Авдієнко В.В. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 9 червня 2006 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати.
ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й направити справу на новий судовий розгляд посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.
Оскільки доводи касаційної скарги ОСОБА_3 не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
В.Г. Данчук
А.В. Костенко