Запорізької області
21.05.09 Справа № 4/108/09
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Луганськтепловоз”, (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2)
Про стягнення 6 333 492,40 грн. основного боргу за договором поставки № 804/08-44 від 18.10.2007 р., 226 078,16 грн. пені, 28 259,79 грн. річних відсотків та 239 466,75 грн. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Скиба О.Б.
За участю представників:
Від позивача -Шмигленко В.О. -довіреність № 863-4 від 02.01.2009 р.
Від відповідача -Мальцев В.Є. -довіреність № 4351 від 29.12.2008 р.
26.02.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Відкрите акціонерне товариство “Холдингова компанія “Луганськтепловоз”, м. Луганськ (ВАТ “ХК “Луганськтепловоз”) з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя (ВАТ “ЗЕРЗ”) про стягнення 6 333 492,40 грн. основного боргу за договором поставки № 804/08-44 від 18.10.2007 р., 226 078,16 грн. пені, 28 259,79 грн. річних відсотків та 239 466,75 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2009 р. порушено провадження у справі № 4/108/09, судове засідання призначено на 01.04.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи на підставі ст.77 ГПК України відкладався до 27.04.2009 р.
Ухвалою в.о. Голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 27.04.2009 р. процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/108/09 на підстав п. 3 ст. 69 ГПК України продовжений на один місяць, до 26.05.2009 р.
З метою витребування у сторін додаткових документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору та для уточнення між сторонами розрахунків у спірних правовідносинах в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 21.05.2009 р.
В судовому засіданні 21.05.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками сторін вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 18.10.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір поставки № 804/08-44 з наступними змінами та доповненнями, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача певну продукцію (товар), відповідно до Специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах, визначених Договором. Відповідно до п. 7.2 Договору розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідачем на рахунок позивача 50 % попередньої оплати, решта 50 % -після одержання товару протягом 30-и банківських днів. Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 804/08-44 від 18.10.2007 р. за відповідними накладними позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 8 975 664,00 грн. Відповідачем вказаний товар був отриманий без жодних претензій та зауважень, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки підприємства на кожній з вказаних накладних та довіреності на отримання товару. На палату поставленого товару відповідачу були виставлені платіжні вимоги-доручення на загальну суму 8 975 664,00 грн. В рахунок оплати поставленого товару відповідачем розрахунки були проведені наступним чином -попередня оплат за товар в загальній сумі 2 442 171,60 грн., а також решта оплати в сумі 200 000,00 грн. Решту вартості поставленого товару відповідач не оплатив. Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 804/08-44 від 18.10.2007 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно Договору № 804/08-44 від 18.10.2007 р. на момент звернення до суду з даним позовом склала 6 333 492,40 грн. Після звернення до суду з цим позовом протягом часу судового розгляду спору відповідачем було перераховано загалом 3 000 000,00 грн. грошових коштів в якості розрахунку за поставлений товар за Договором № 804/08-44 від 18.10.2007 р. Пунктом 11.2 Договору сторони узгодили, що у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочки. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ВАТ “ЗЕРЗ” 3 333 492,40 грн. основного боргу за договором поставки № 804/08-44 від 18.10.2007 р., 226 078,16 грн. пені, 28 259,79 грн. річних відсотків та 239 466,75 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Відповідач в судовому засіданні 21.05.2009 р. факт наявності між сторонами правовідносин за Договором поставки № 804/08-44 від 18.10.2007 р. не заперечив та погодився, що за вказаним договором позивачем ВАТ “ЗЕРЗ” був поставлений товар на загальну суму 8 975 664,00 грн. Однак відповідач не погоджується із стягненням заявленої позивачем суми боргу, виходячи з такого. П. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору сторони визначили, що товар постачається відповідно до заявок відповідача. Відповідно до п. 13.2 Договору відповідач може в односторонньому порядку зменшити обсяг постачає мого товару та, відповідно, суму в залежності від фінансування та зміни планів. Таким чином, підставою для постачання товару є лише заявка відповідача на постачання товару. Як зазначає відповідач, позивачем не додано заявок на постачання товару за Договором по кожній поставці, що дає підстави вважити, що у ВАТ “ЗЕРЗ” не настав строк оплати за поставлений товар. Крім того, відповідач звертає увагу суду на той факт, що у відповідності до п. 7.2 Договору розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідачем на рахунок позивача 50 % попередньої оплати, решта 50 % -після одержання товару протягом 30-и банківських днів. Згідно з п. 5.1 Договору товар постачається тільки на умовах попередньої оплати. Відповідач вказує на той факт, що 05.11.2008 р., 01.12.2008 р. та 19.01.2009 р. ним на адресу позивача були направлені заявки на поставку ремкомплектів без попередньої оплати у зв'язку із фінансовими труднощами на підприємстві, а розрахунок буде проведений після надходження грошових коштів. Тобто, фактично цими заявка відповідач пропонує змінити умови Договору поставки 804/08-44 від 18.10.2007 р. позивач погодився на пропозицію відповідача та поставив ремкомплекти на загальну суму 4 091 320,80 грн. без попередньої оплати. Таким чином, оскільки сторони змінили умови договору поставки, вимога на оплату поставленого товару до відповідача не надійшла, відповідач вважає, що строк оплати товару на загальну суму 4 091 320,80 грн. у нього не настав.
Позивачем на заперечення відповідача були надані пояснення стовно того, що оскільки умовами Договору поставки № 804/08-44 від 18.10.2007 р. конкретні форми заявок на поставлення запчастин не встановлені, то будь-який лист або телефонограма відповідача можуть вважатися заявками на постачання запчастин. Від відповідача надходили листи № 1257/03 від 19.03.2008 р., № 3958/03 від 05.11.2008 р., № 4123/03 від 01.12.2008 р., № 50/03 від 19.01.2009 р., які містять прохання на поставку запчастин, тобто такі листи позивач і вважає заявками на поставку товару за Договором. Крім того, твердження відповідача, що не настав строк оплати товару, який йому постачався без попередньої оплати, позивач вважає необґрунтованим, оскільки п. 7.2 Договору містить вказівку, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідачем на рахунок позивача 50 % попередньої оплати, решта 50 % - після одержання товару протягом 30-и банківських днів. Тобто, в будь-якому випадку після одержання товару протягом 30-и банківських днів відповідач повинен був оплатити поставлений йому товар. Факт отримання товару відповідачем не заперечується. Крім того, по кожній поставці товару позивачем виставлялися платіжні вимоги доручення, отже враховуючи положення ст. 530 ЦК України позивачем вимоги на оплату поставленого товару фактично пред'являлися.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
18.10.2007 р. між ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” (позивачем у справі) та ВАТ “ЗЕРЗ” (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 804/08-44 (далі за текстом -Договір) з наступними змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою № 1.
За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (замовнику) певну продукцію (товар), відповідно до Специфікації № 1 (додаток № 1 до Договору), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору предметом договору -є запчастини згідно Специфікації № 1.
Пунктом 16.2 в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.04.2008 р. сторони визнали, що строк дії Договору з моменту його підписання до 01.05.2009 р.
Згідно з п. 3.1 Договору кількість та асортимент товару визначається у Специфікаціях № 1 і № 2, які є невід'ємними частинами Договору.
Пунктами 6.1 та 6.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.04.2008 р. сторони визначили, що відповідач оплачує поставлений товар за цінами, вказаними у специфікації, загальна сума поставки складає 24 359 078,40 грн. з ПДВ.
Товар постачається комплектно згідно до заявок відповідача відповідно “Графіку надходження авансових платежів та поставки ремонтних комплектів до електровозів ЧС4” при умові отримання на розрахунковий рахунок позивача 50 % передоплати за товар, що встановлено п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 17.04.2008 р. При цьому, у відповідності до п. 5.1.1 Договору відповідач зобов'язаний надати заявку на постачання товару не пізніше ніж за 35 днів до дати перерахування попередньої оплати відповідно до п. 7.2 Договору.
Згідно з п. 9.1 Договору прийом товару здійснюються відповідачем при наявності товарно супровідних документів: товарно-транспортної накладної, пакувальних аркушів, податкової накладної на кожну партію товару, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на підставі листів відповідача № 1257/03 від 19.03.2008 р., № 3958/03 від 05.11.2008 р., № 4123/03 від 01.12.2008 р., № 50/03 від 19.01.2009 р., які надходили на адресу позивача, на виконання умов Договору № 804/08-44 від 18.10.2007 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за наступними накладними:
- № 196 від 29.08.2008 р. на суму 835 092,00 грн. з ПДВ;
- № 204 від 09.09.2008 р. на суму 793 022,40 грн. з ПДВ;
- № 210 від 18.09.2008 р. на суму 698 400,00 грн. з ПДВ;
- № 216 від 25.09.2008 р. на суму 131 347,20 грн. з ПДВ;
- № 217 від 29.09.2008 р. на суму 745 711,20 грн. з ПДВ;
- № 232 від 17.10.2008 р. на суму 977 052,60 грн. з ПДВ;
- № 236 від 23.10.2008 р. на суму 703 744,80 грн. з ПДВ;
- № 247 від 10.11.2008 р. на суму 924 369,60 грн. з ПДВ;
- № 260 від 24.11.2008 р. на суму 698 400,00 грн. з ПДВ;
- № 274 від 08.12.2008 р. на суму 824 692,80 грн. з ПДВ;
- № 277 від 17.12.2008 р. на суму 793 022,40 грн. з ПДВ;
- № 1 від 19.01.2009 р. на суму 850 836,00 грн. з ПДВ,
а всього на загальну суму 8 975 664,00 грн.
Поставлений товар був отриманий уповноваженими особами відповідача, про що свідчать довіреності серії ЯПБ № 712170 від 29.08.2008 р., № 712241 від 04.09.2008 р., № 712378 від 17.09.2008 р., № 712424 від 24.09.2008 р., № 712858 від 07.11.2008 р., № 712940 від 24.11.2008 р., № 713025 від 08.12.2008 р., № 713100 від 17.12.2008 р. і № 713160 від 19.01.2009 р.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару підтверджується накладними на поставку товару за спірний період та довіреностями на отримання товару. Зазначені накладні за спірний період узгоджені між сторонами та згідно яких товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки підприємства на кожній з вказаних накладних. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).
Наведене свідчить про безпідставність твердження відповідача, що позивачем в порушення п. 5.1 Договору товар постачався без отримання відповідних заявок на поставку товару, виходячи з того, що Договором № 804/08-44 від 18.10.2007 р. конкретні форми заявок на поставлення запчастин не встановлені, тому будь-який лист або телефонограма відповідача можуть вважатися заявками на постачання запчастин.
Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією позивача, що листи № 1257/03 від 19.03.2008 р., № 3958/03 від 05.11.2008 р., № 4123/03 від 01.12.2008 р., № 50/03 від 19.01.2009 р., які надходили від відповідача і містять прохання на поставку запчастин, і є заявками на поставку товару за Договором.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідачем на рахунок позивача 50 % попередньої оплати, решта 50 % -після одержання товару протягом 30-и банківських днів.
На палату поставленого товару позивачем відповідачу виставлялися платіжні вимоги-доручення на загальну суму 8 975 664,00 грн.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Згідно з ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, -у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України.
Частиною 4 ст. 538 ГК України встановлено, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Тобто, відповідач повинен був здійснити оплату кожної парті отриманого товару протягом 30-и банківських днів з моменту отримання такої партії товару.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в рахунок оплати поставленого товару відповідачем розрахунки були проведені наступним чином -попередня оплат за товар в загальній сумі 2 442 171,60 грн., а також решта оплати в сумі 200 000,00 грн.
Решту вартості поставленого товару відповідач на час звернення позивача до суду з даним позовом не оплатив.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, після звернення до суду з даним позовом протягом часу судового розгляду спору відповідачем було перераховано загалом 3 000 000,00 грн. грошових коштів в якості розрахунку за поставлений товар за Договором № 804/08-44 від 18.10.2007 р.
Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 804/08-44 від 18.10.2007 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, зобов'язання по оплаті отриманого товару належним чином та в повному обсязі не виконав.
З урахуванням зазначеного, суд вважає безпідставним твердження відповідача, що у нього не настав строк оплати за поставлений товар, який йому оставлявся без попередньої оплати, так як вищенаведені норми чинного законодавства свідчать про те, що в будь-якому випадку після одержання партії товару протягом 30-и банківських днів відповідач повинен був оплатити поставлений йому товар. Крім того, судом враховується, що по кожній поставці товару, в тому числі і тим, що здійснювалися без попередньої оплати, позивачем виставлялися відповідачу платіжні вимоги доручення на суму поставленого товару, які в контексті положень ст. 530 ЦК України свідчать про те, що позивачем вимоги на оплату поставленого товару фактично пред'являлися.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за отриманий за Договором № 804/08-44 від 18.10.2007 р. товар не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” в сумі 3 333 492,40 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ВАТ “ЗЕРЗ” 3 333 492,40 грн. основного боргу за отриманий товар документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
В частині позовних вимог про стягнення з ВАТ “ЗЕРЗ” на користь ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” 3 000 000,00 грн. основного боргу за отриманий товар суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 11.2 Договору сторони узгодили, що у разі порушення строків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочки.
Позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 226 078,16 грн.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 226 078,16 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за Договором № 804/08-44 від 18.10.2007 р. є обґрунтованою, заявлена позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 239 466,75 грн., а сума річних процентів складає 28 259,79 грн.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 239 466,75 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 28 259,79 грн. річних процентів заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230, 232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 538, 549, 611, 625, 655, 692, 693, 712 ЦК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині позовних вимог про стягнення з ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя на користь ВАТ “ХГ “Луганськтепловоз”, м. Луганськ 3 333 492,40 грн. основного боргу за договором поставки № 804/08-44 від 18.10.2007 р., 226 078,16 грн. пені, 28 259,79 грн. річних відсотків та 239 466,75 грн. втрат від інфляції грошових коштів позов задовольнити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод”, (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 01056273, р/р № 26007000389 в Запорізькому відділенні ДФ АБ “Експрес-Банк” м. Запоріжжя, МФО 306964) на користь Відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Луганськтепловоз”, (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, код ЄДРПОУ 05763797, р/р № 260000661206 в ЛФ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 304289) 3 333 492 (три мільйони триста тридцять три тисячі чотириста дев'яносто дві) грн. 40 коп. основного боргу, 226 078 (двісті двадцять шість тисяч сімдесят вісім) грн. 16 коп. пені, 28 259 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 79 коп. річних відсотків, 239 466 (двісті тридцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 75 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 25 618 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 00 коп. судових витрат.
Видати наказ.
4. В частині позовних вимог про стягнення з ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя на користь ВАТ “ХГ “Луганськтепловоз”, м. Луганськ 3 000 000,00 грн. основного боргу за договором поставки № 804/08-44 від 18.10.2007 р. провадження у справі припинити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “25” травня 2009 р.