Іменем України
29.05.08 Справа №6/64/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Зубкова Т.П. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
позивача - Поетової А.С., дов. № 53 від 14.02.2008 р.,
відповідача - Іорданової І.В., дов. № 1012 від 29.05.2008 р.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу ТОВ «Українська транспортна компанія», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2008 р.
у справі № 6/64/08
за позовом ВАТ «Ковельнафтопродукт», м. Ковель Волинської області
до відповідача ТОВ «Українська транспортна компанія», м. Запоріжжя
про стягнення суми
Установив:
Рішенням господарського суду Запорізької області № 6/64/08 від 13.03.2008р. позов задоволено, стягнуто з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна компанія», м. Запоріжжя, на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства «Ковельнафтопродукт», м. Ковель Волинської області, 32.944,17 грн. основного боргу, 329,44 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивовано приписами статті 526 Цивільного кодексу України та пунктом 4.3 Договору.
Не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заявник апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме статті 22 ГПК України. Зазначає, що суд, приймаючи рішення без дослідження доводів відповідача у справі, не надав можливості останньому скористуватися наданим йому законом правом щодо захисту своїх інтересів.
Апеляційна скарга ТОВ. «Українська транспортна компанія» (відповідача у справі) прийнята до провадження і призначена до розгляду на 29.05.2008 р.
Згідно з розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від 28.05.2008р. № 1051 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Зубкової Т.П. та Мойсеєнко Т.В.
Позивач надав пояснення на апеляційну скаргу в яких зазначив, що відповідно до апеляційної скарги відповідача підставою для відміни рішення господарського суду у цій справі він вважає те, що судом прийнято рішення без дослідження доводів відповідача у справі. Але відповідач був повідомлений про місце, день та час розгляду справи у відповідності до ГПК України, в судове засідання не з'явився двічі, про причини неявки суд не повідомив, позов не оспорив, витребувані документи не надав. Тому рішення, прийняте господарським судом Запорізької області, позивач вважає обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм процесуального права.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
28 серпня 2003 року між ВАТ «Ковельнафтопродукт» (позивачем) та ТОВ. «Українська транспортна компанія» (відповідачем) укладено договір № 28 (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві (його повне господарське відання) нафтопродукти, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплачувати їх вартість на умовах цього Договору.
Пунктом 1.1 Договору визначений асортимент нафтопродуктів: дизельне пальне, оливи моторні.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 Договору одиницею виміру кількості нафтопродуктів є літри. Якість нафтопродуктів повинна відповідати технічним умовам та вимогам Держстандарту України.
Відповідно до п.1.1 Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 46.163,00 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною № КН-0014098, згідно рахунку-фактурі № КН-0000449 від 28.02.2006 р. на суму 13218,67 грн. (3950,00 літрів), (арк. спр. 23, 25)
- видатковою накладною № КН-0014609, згідно рахунку-фактурі № КН-0000585 від 15.03.2006 р. на суму 9437,13 грн. (2820,00 літрів), (арк. спр. 27, 28)
- видатковою накладною № КН-0015146, згідно рахунку-фактурі № КН-0000799 від 31.03.2006 р. на суму 9621,50 грн. (2960,92 літрів), (арк. спр. 30, 32)
- видатковою накладною № КН-0016460, згідно рахунку-фактурі № КН-0001138 від 25.04.2006 р. на суму 13885,55 грн. (4150,00 літрів), (арк. спр. 34,36)
Згідно з п.4.3 Договору покупець (відповідач) зобов'язався провести 100% попередню оплату за нафтопродукти.
Відповідно до платіжного доручення №7618 від 25 липня 2006 р. відповідач оплатив заборгованість частково (відповідно до видаткової накладної № КН-0014098 та згідно з рахунком-фактурою № КН-0000449 від 28.02.2006р.) у розмірі 13218,67 грн. за 3950,00 літрів поставленого нафтопродукту (арк. спр. 43).
Доказів оплати за поставлені нафтопродукти відповідно до видаткових накладних: № КН-0015146 від 15.03.2006 р., № КН-0015146 від 31.03.2006 р., № КН-0016460 від 25.04.2006 р. відповідач не надав.
В судовому засіданні апеляційної інстанції - 29.05.2008р. відповідач заперечив проти суми боргу, стверджує, що заборгованість склала 32.344,18 грн., надав підписаний ним акт звірки взаємних розрахунків та платіжні доручення.
Позивач не згоден з доводами відповідача, наголошує на тому, що він акт звірки взаємних розрахунків не підписував, а платіжні доручення, які надані відповідачем, надані не за спірний період, а в призначені платежу зазначено: «згідно рахункам …від 2005 р.»
Колегія суддів зазначає, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги періодом з 28.02.2006р. по 25.04.2006р. (відповідно до видаткових накладних), а відповідач на підтвердження своїх доводів надає платіжні доручення з призначенням платежу за 2005 рік, а надане єдине платіжне доручення за період з 17.01.2006р. по 28.02.2006р. дублює платіжне доручення, яке є в матеріалах справи і є доказом того, що заборгованість сплачена лише у сумі 13.218,67 грн. відповідно до видаткової накладної № КН-0014098 та згідно з рахунком-фактурою № КН-0000449 від 28.02.2006р. Інших доказів оплати заборгованості відповідачем не надано.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне уточнити мотивувальну частину рішення господарського суду Запорізької області, де допущені помилки, а саме: сума боргу склала не 46.132,85 грн., а 46.163, 00 грн., а оплачено відповідачем сума заборгованості не 13.188,68грн., а 13.218,67 грн. відповідно до матеріалів справи. Сума ж заборгованості визначена вірно-32.944,17 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 32.944,17 грн.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення містить і стаття 193 Господарського кодексу України.
Однак, всупереч вимог закону та умовам Договору, відповідач грошові кошти позивачу в повному обсязі не перерахував.
Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення статті 22 ГПК України, то колегія суддів зазначає про наступне.
Відповідачем 18.02.2008р. подано клопотання про відкладення розгляду справи у суді першої інстанції у зв'язку із знаходженням юрисконсульта, який є уповноваженим представником, у відрядженні.
Ухвалою від 18.02.2008р. у цій справі розгляд справи відкладено на 13.03.2008р. Крім того, судом зазначено, що відповідач сповіщений про місце, день та час розгляду справи в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, відзив на позов не надав. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено, розгляд справи відкладено в межах строку, передбаченого статею 69 ГПК України. Крім того суд зазначив, що на підтвердження свого клопотання відповідач повинен був надати документи, які свідчили б про неможливість присутності його в судовому засіданні. Суд звернув увагу відповідача на те, що відрядження представника не є підставою відкладення розгляду справи, так як він мав право направити іншого представника в судове засідання, а ГПК України не обмежує коло осіб, які могли б представляти інтереси юридичної особи.
13.03.2008р. відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, клопотання про відкладення розгляду справи вдруге не заявив, справу судом було розглянуто за наявними матеріалами та у відповідності до статті 75 ГПК України.
Згідно зі статтею 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.
Тому суд апеляційної інстанції порушень судом першої інстанції норм процесуального права не вбачає, а відповідач сам не скористався усіма правами, наданими йому статтею 22 ГПК України, відповідачем також не надано доказів по оплаті всієї суми заборгованості перед позивачем.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, а сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 32.944,17 грн., тому підстав для скасування або зміни рішення колегія судів не вбачає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна компанія», м.Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2008р. у справі №6/64/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Зубкова Т.П. Мойсеєнко Т. В.