Іменем України
03.04.08 Справа №11-07/272
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Колодій Н.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
кредитора - Монастирного С.О., державного податкового інспектора, дов.№3 від 10.08.2007р.
боржника - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Куйбишеве Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2008року
у справі № 11-07/272
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Берда”, с.Білоцерківка Куйбишевського району Запорізької області
Установив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2008р. (суддя Черкаський В.І.) подана в порядку статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Куйбишеве Запорізької області, про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Берда”, с.Білоцерківка Куйбишевського району Запорізької області, разом з доданими матеріалами повернуті заявникові без розгляду на підставі статті 9 вищезгаданого Закону. Таке рішення місцевий господарський суд аргументував необґрунтованістю та недоведеністю заявником викладених у заяві доводів, відсутністю доказів неплатоспроможності боржника та неможливості стягнення заборгованості у встановленому порядку. Господарський суд вважає недостатнім надсилання податковим органом лише першої та другої податкових вимог, в той час, коли закон передбачає певні джерела та способи примусового стягнення податкового боргу, доказів застосування яких кредитором не представлено. Також суд першої інстанції наголосив, що заборгованість боржника є незначною - лише 339грн.
Не погоджуючись з цією ухвалою, кредитор оскаржив її в апеляційному порядку, зазначивши, що винесена ухвала є незаконною та необґрунтованою, при її винесені порушені норми процесуального права. Вважає, що доказом наявності боргу є нараховані штрафні санкції у розмірі 339грн. за несплату суми податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №00035415/0/364 від 05.11.2007р., прийнятим на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №108/15-145 від 12.09.2007р.
Просить ухвалу про повернення заяви про порушення справи про банкрутство скасувати і справу передати на розгляд суду першої інстанції.
Представник кредитора підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, також вважає оскаржувану ухвалу такою, що підлягає скасуванню.
За розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду №636 від 02.04.2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Колодій Н.А. та Мірошниченка М.В.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Таким чином, за правилами вказаної норми підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і у разі їх сукупності.
Зазначене підтверджується судовою практикою при розгляді справ про банкрутство, порушених за ст.52 Закону, а саме, постановами Верховного Суду України, зокрема, від 10.02.2004р. у справі №02-2-24/12673, та Вищого господарського суду України.
З матеріалів справи вбачається, що боржник зареєстрований в органах державної влади у 1997р., основними видами його діяльності за статутом і довідкою про включення до ЄДРПОУ є: роздрібна та оптова торгівля, виробництво дорожніх і галантерейних виробів з натуральних і штучних шкір, м'ясне та молочне скотарство та інші напрямки тваринництва.
Боржник є платником податків і зборів, передбачених Законом України „Про систему оподаткування”.
Із матеріалів справи вбачається, що станом на 24.01.2008р. у боржника існує податковий борг у розмірі 339грн. у вигляді штрафу, нарахованому у зв'язку з несплатою суми податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №00035415/0/364 від 05.11.2007р., прийнятим на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №108/15-145 від 12.09.2007р.
Відповідно до Закону №2181 боржникові 20.11.2007р. та 09.01.2008р. надіслані перша та друга податкові вимоги (№1/115 та №2/1), які були повернуті поштовим відділенням у зв'язку з тим, що адресат не знаходиться за юридичною адресою, 28.11.2007р. та 09.01.2008р. відповідно податкові вимоги розміщені на дошці податкових оголошень, що прирівнюється до належного повідомлення платника податків про наявний податковий борг.
Працівниками податкової інспекції були проведені перевірки щодо місцезнаходження боржника та його керівників, засновників, але це не призвело до позитивних результатів, про що свідчать відповідні акти №16/15-009 від 13.06.2007р. та №78 від 18.12.2007р.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якщо боржник в установленому порядку не оскаржив податкове повідомлення - рішення, то таке податкове зобов'язання вважається узгодженим, тобто безспірним. А в даному випадку боржник повідомлення - рішення податкової інспекції не оскаржив, а тому ці податкові зобов'язання є узгодженими і безспірними.
Матеріали справи свідчать, що будь-яка фінансово-господарська діяльність боржника відсутня, найманих працівників у підприємства немає.
Господарському суду Запорізької області у даному випадку необхідно було усім вищенаведеним матеріалам надати належну оцінку саме у судовому засіданні.
Але всупереч статтям 65, 69, 74, 81-1 ГПК України замість прийняття заходів по підготовці справи до розгляду, проведення судового засідання, в якому лише можуть бути досліджені документальні докази, місцевий господарський суд надав оцінку матеріалам справи поза межами судового засідання, без всестороннього та об'єктивного аналізу доказів.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції у даному випадку щодо повернення заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду на підставі статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передчасними, незаконними, необ'єктивними та необґрунтованими, оскільки обставини, що зазначені у статті 9 Закону (№2343), на яку посилається місцевий господарський суд, взагалі відсутні.
А відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а матеріали справи спрямуванню до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд-
Постановив:
Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Куйбишеве Запорізької області, задовольнити, ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2008р. у справі № 11-07/272 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Колодій Н.А. Мірошниченко М.В.