Справа № 2-а-1566/08/0570 Суддя 1-ї інстанції Наумова К.Г.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
3 квітня 2009 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г. суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.
при секретарі Безруковій В.М.,
за участю: від позивача Долгих Н.Д., від відповідача Картавих С.М., Климов Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року по справі № 2-а-1566/08/0570 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.10.2004 року № 153 , -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.10.2004 року № 153, яким на підставі ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” встановлено стягнення з позивача в доход бюджету безпідставно отриманої суми виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 18781,62 грн., а також застосовано штраф у двократному розмірі суми виручки 37563,24 на загальну суму 56344,86 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені повністю.
Відповідач не погодився з постановою суду, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати і відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судова колегія вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції вірно виходив з того що, згідно ст. 26 Закону України “Про ветеринарну медицину”, в редакції Закону від 15 листопада 2001 року №2775, тарифи на ветеринарні послуги затверджуються відповідно до законодавства про ціни та ціноутворення. Статтями 6,7,8 Закону України “Про ціни та ціноутворення” встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів), граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Державним органом, який визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які встановлюються державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, є Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”, якою затверджені повноваження органів виконавчої влади щодо державного регулювання цін і тарифів, ветеринарні послуги не визначені як такі, що підлягають регулюванню.
Зробивши системний аналіз чинного законодавства, суд вірно визначився, що Кабінетом Міністрів України не встановлено, що державні ветеринарні послуги відносяться до послуг, які підпадають під державне регулювання. Таким чином, ціноутворення у сфері надання ветеринарних послуг не є таким, що підлягає державному регулюванню в розумінні Закону України “Про ціни та ціноутворення”.
Статтею 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, на підставі якої до позивача рішення від 12.10.2004 р. № 153 інспекції з контролю за цінами були застосовані економічні санкції, встановлена відповідальність за порушення державної дисципліни цін, яка, зокрема, полягає у тому, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані, суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи, що ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення” встановлена відповідальність саме за порушення державної дисципліни цін, а ціноутворення у сфері надання ветеринарних послуг не підлягає державному регулюванню, застосування до Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини економічних санкцій на підставі приписів даної статті є необґрунтованим.
Судова колегія вважає, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 25 листопада 2008 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року по справі № 2-а-1566/08/0570 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області до Донецької міської державної лікарні ветеринарної медицини про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.10.2004 року № 153 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року по справі № 2-а-1566/08/0570 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 3 квітня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.