головуючий у 1-й інстанції - Кірієнко В.О. суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
Україна
Іменем України
19 травня 2009 року справа № 2-а-36055/08/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддіЯстребової Л.В.
суддів:
при секретарі
за участю
позивача
представника відповідачаКолеснік Г.А., Шаптала Н.К.
Білоус К.І.
Гриненко Д.Ю.
Тернинко С.М.
розглянувши у відкритому
апеляційну скаргусудовому засіданні
Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від02 лютого 2009 року
по справі№ 2-а-36055/08/0570
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління»
доСлов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
Провизнання неправомірною та зобов'язання відізвати податкову вимогу № 1/937 від 20.11.2008 року, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року частково задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірною та зобов'язання відізвати податкову вимогу від 20.11.2008 року № 1/937 та визнана неправомірною податкова вимога Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.11.2008 року № 1/937 на суму 1716355,00 грн.
Відповідач не погодився з вказаною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання неправомірною податкової вимоги та прийняти нову постанову, якою відмовити Відкритому акціонерному товариству «Дружковське рудоуправління» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час апеляційного розгляду та судом першої інстанції встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Дружківське рудоуправління» перебуває на податковому обліку у Слов'янської ОДПІ.
Слов'янською ОДПІ до ВАТ «Дружківське рудоуправління» була прийнята та направлена податкова вимога № 1/937 від 20.11.2008 за узгодженим податковим зобов'язанням по податку за використання надрами загальнодержавного значення у розмірі 1716352,42 грн.
Позивачем у справі 03.12.2008 року за № 2647 було оскаржено зазначену податкову вимогу до Слов'янської ОДПІ, однак рішенням податкового органу про результати розгляду первинних скарг вимогу № 1/937 від 20.11.2008 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Проблемою даного спору є питання щодо правомірності прийняття податкової вимоги.
Пунктом 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо неправомірності прийняття оспорюваної податкової вимоги з підстав, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного розгляду, що ВАТ «Дружківське рудоуправління» сплачено суми узгодженого податкового зобов'язання за користування надрами по розрахункам за 9 місяців 2008 року, строком сплати до 20.11.2008 року, через Філію «Відділення Промінвестбанку» міста Дружківка, однак, на рахунок одержувача - Держбюджету міста Слов'янська зазначені суми не надійшли.
Відповідно до ч. З ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до підпункту 16.5 статті 16 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-ІИ ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Підпункт 16.5.2 пункту 16.5 вищезгаданого Закону України визначає, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Слід зазначити, що згідно із Законом України від 05.04.2001 р. N 2346-ПІ ( 2346-14 ) "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа та фіксування дати прийняття платіжного доручення банком до виконання. Відповідальність за порушення строків переказу після цього несе банк. Отже, суб'єкт підприємницької діяльності, надавши банку платіжне доручення, виконав свої податкові зобов'язання пере; бюджетом в повному обсязі.
Разом з тим відповідно до абзацу "г" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України віл 21.12.2000 р. N 2181-ІИ ( 2181-14 ) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків пере; бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз'яснення не має сили нормативно - правового акта.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які в установлені законодавством України строки подали в банк платіжні документи для своєчасного та повного внесення податку, не повинні нести відповідальність за несвоєчасне перерахування таких платежів до бюджету.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. З ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України:
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
безсторонньо (неупереджено);
добросовісно;
розсудливо;
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 ч. І КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 ч. 4 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України(254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання неправомірним податкову вимогу від 20.11.2008р. № 1/937 на суму 1716355,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, оскільки позивачем у порядку та у строк, встановлений діючим податковим законодавством, сплачено узгоджені податкові зобов'язання, що не спростовується представником відповідача у судовому засіданні.
У рішенні про результат розгляду первинних скарг від 18.12.2008 року , а саме, скарги позивача на неправомірні дії Слов'янської ОДПІ відносно необгрунтованого направлення податкової вимоги та неправомірне застосування податкового залогу, та у судовому засіданні відповідач посилається на те, що у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ грошей , ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу , а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу. Проте, суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача, оскільки у судовому засіданні встановлено та на спростовано представником відповідача, що позивач виконав, покладені на нього зобов'язання по сплаті узгодженого податкового зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкову вимогу, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, необгрунтовано, та без урахування усіх обставин .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання неправомірною податкову вимогу відповідача від 20.11.2008 року № 1/937.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слов янської об єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року у справі № 2-а-36055/08/0570 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дружківське рудоуправління» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання неправомірною та зобов'язання відізвати податкову вимогу від 20.11.2008 року № 1/937 та визнана неправомірною податкова вимога Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.11.2008 року № 1/937 на суму 1716355,00 грн.- залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: