Справа №22ц-1239/09 Головуючий в суді 1 інстанції - Коцюрба М.П.
Категорія 01, 45 Доповідач - Воробйова Н.С.
12.05.2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.С.,
суддів: Голуб С.А., Оношко Г.М.
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Києво-Святошинського районного прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду від 08.07.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Петровської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку.
У червні 2008 року позивачка звернулась в суд з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі рішення виконкому Петрівської сільської ради в 1992 році та згідно з рішенням Петрівської сільської ради в 1993 році їй була надана у користування земельна ділнка площею 0, 12 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель.
Ділянку на місцевості визначив землевпорядник сільської ради, на якій позивачка встановила паркан, який стоїть до цього часу.
У 2000 році всі документи пов»язані з земельною ділянкою вона віддала землевпоряднику Петрівської сільської ради для виготовлення державного акту для приватизації.
Пізніше дізналася, що всі документи втрачено. Зазначала, що намагалась знайти в архівних установах рішення сільської ради про надання їй в користування земельної ділянки, але такі документи були відсутні.
В 2007 році позивачка звернулась до Петрівської сільської ради з заявою про надання їй у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, однак рішенням № 11 від 21.12.2007 року Петрівська сільська рада відмовила їй у наданні земельної ділянки, оскільки позивачка не наддала відповідних документів, що підтверджували будь-яке право на неї або що дана земельна ділянка раніше їй виділялась.
Оскільки з 1992-1993 року позивачка добросовісно, відкрито і безперервно користується наданою їй земельною ділянкою, використовуючи земельну ділянку за призначенням, побудувала один поверх жилого будинку, ділянка має конкретні межі, обгорожена парканом , то вважала, що вона є правомірним користувачем земельної ділянки площею 0, 12 га по АДРЕСА_1, оскільки право позивачки Петрівською сільською радою та іншими громадянами не опорювалось.
Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 12 га по АДРЕСА_1, зобов»язати Петрівську сільську раду надати їй дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0, 12 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель по АДРЕСА_1.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 08.07.2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1право власності на земельну ділянку загальною площею 0, 12 га по вул. Петровського в с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області.
Зобов»язано Петрівську сільську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0, 12 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з підстав невідповідності його нормам матеріального і процесуального права з ухваленням нового рішення.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користуватися земельними ділянками з земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Задовольняючи вимоги позивачки, суд виходив з того, що рішенням виконкому Петрівської сільської ради в 1993 році за заявою ОСОБА_1 їй була надана у користування земельна ділянка площею 0,12га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування будинку та господарських будівель.
Проте даний висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи. Будь-які докази про те, що Петрівською сільською радою в 1992- 1993 р.р. приймалося таке рішення в матеріалах справи відсутні, документи на підтвердження своїх вимог позивачка не надала.
З довідки архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації встановлено, що по документах архівного фонду «Петровська сільська рада» рішення виконкому Петровської сільської ради за 1992-1993 роки про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га на масиві Шкільний с.Петрівське ( тепер - АДРЕСА_1) для будівництва житлового будинку та господарськиї будівель не виявлено (а.с.48).
Рішенням ХІ сесії У скликання Петровської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.12.2007 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд в АДРЕСА_1 з тих підстав, що заявник не надала відповідних документів, що підтверджували б будь-яке її право на земельну ділянку або, що дана земля раніше їй виділялась.
Висновок суду не ґрунтується на законі та спростовується матеріалами справи.
Крім того, на обгрунтування задоволення позову суд, без посилання на норму закону, зазначив, що позивачка з 1992-1993 років добросовісно, відкрито і безперервно користувалася земельною ділянкою, використовуючи земельну ділянку за призначенням побудувала один поверх житлового будинку.
Проте, суд залишив поза увагою ту обставину, що набуття права на земельну ділянку за давністю користування ( набувальна давність) передбачено ст.119 ЗК України ( чинного з 2002 року).
З урахуванням положень даної норми Земельного кодексу України встановлення права власності на земельну ділянку за набувальною давністю можливо лише в 2017 році.
З огляду на викладене, колегія вважає, що висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Рішення суду не відповідає нормам чинного законодавства, а тому не може бути залишеним без змін.
По справі слід ухвалити нове рішення.
Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.
На обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 не надала доказів та відповідних документів, що підтверджували б її право на земельну ділянку або, що дана земельна ділянка їй надавалась в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Колегія вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст..ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду від 08.07.2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -