Справа № 22 Ц-1057/2009 Головуючий у І інстанції Дзюби Н.М.
Категорія Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
Іменем України
06 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді : Яворського М.А.
суддів Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Макарівського району на рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 квітня 2008 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Колонщинської сільської ради Макарівського району, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Колонщинської сільської ради Макарівського району, та просила постановити рішення яким визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_3 на земельної ділянки розміром 0,150 га в с. Березівка Макарівського району Київської області, вул. Чорнобильська, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та земельної ділянки розміром 0,11 га. в с. Березівка Макарівського району Київської області для ведення ОСГ.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 22 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсягу.
В апеляційній скарзі Макарівського районного прокурора ставиться питання про скасування зазначеного рішення суду, як такого що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема прокурор в своїй скарзі звертає увагу на те, що суд визнав за позивачкою права на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, однак не перевірив чи набула померла таке право на земельну ділянку.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи позивачка по справі ОСОБА_1, звернулася до суду із вказаним позовом, оспорюючи свої права на спадкове майно (земельні ділянки) після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла 1 липня 2005 року та зазначила що вона є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 за заповітом і, здійснюючи свої права спадкоємця отримала у спадщину на частину майна, а саме на житловий будинок по вулиці нагорній в с. Кам'янка Овруцького району, Житомирської області. Оформити свої права на інше майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_3, а саме на земельні ділянки вона не змогла по причинні не своєчасного виготовлення Державних актів на право приватної власності на землю відповідною землевпорядною організацією, що і перешкодило померлій отримати вказані акти.
Суд першої інстанції розглядаючи, вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що відповідач по справі Колонщинська сільська рада погодилася із вказаними вимогами та не оспорювала право позивачки на вказане майно як таке що було у встановленому чинним законодавством порядку передано у власність спадкодавцю.
Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції законним. обґрунтованим і таким. що не суперечить вимогам чинного законодавства, а доводи апелянта про порушення судом процесуального законодавства щодо форми рішення не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду виходячи з наступного.
Так відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 Постанова, Верховний Суд України визначено - якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.
Відповідно до правил ч. 2 ст.1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" , правило ст. 1225 ЦК України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди, до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності. У разі коли спадкодавець заповів всю земельну ділянку або її частину іншим особам, які не успадковували нерухоме майно, то спадкоємці мають право на земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно та на частину ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, незалежно від змісту заповіту.
Оскільки з матеріалів вказаної справи вбачається, що позивачка у встановленому законодавством порядку успадкувала після смерті ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно видане 20 червня 2007 року а спадкодавець ОСОБА_3 у встановленому законодавством порядку зверталася до Колонщинської сільської ради в 2004 році про передачу у власність земельної ділянки булі вказаного будинку поАДРЕСА_1 і вказана земельна ділянка рішенням Колонщинської сільської ради № 123-14-ХХІУ була передана у власність ОСОБА_3 в розмірах 0.15 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та земельної ділянки розміром 0,11 га. для ведення ОСГ. ОСОБА_3 всі залежні від неї обов'язку виконала оплативши ще 24 грудня 2003 року послуги землевпорядної організації МП «Кадастр» по виготовленню державного акта, однак вказані Державні акти були виготовленні лише через 3 роки після ухвалення сільською радою рішення, що і перешкодило ОСОБА_3 їх отримати.
Колегія суддів вважає, що рішення Макарівського районного суду відповідає нормам матеріального права, а порушення норм процесуального законодавства є не суттєвими а тому не можуть слугувати підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Макарівського району відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 22 квітня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий :
Судді :