«23» квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Стас Л.В.
суддів: Шеметенко Л.П., Косцової І.П.,
при секретарі - Філатовій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області, Голопристанської виправної колонії №7, Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання виконати певні дії та стягнення заборгованості, -
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з вказаним вище позовом та просив визнати діяльність відповідачів неправомірною та зобов'язати їх провести перерахунок щомісячної надбавки за безперервну військову службу в розмірі 70% від грошового забезпечення та щомісячної надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 10% від грошового забезпечення, крім того, встановити йому щомісячні доплати в розмірі 50% від суми належної до виплати пенсії, яка б мала бути йому нарахована, відповідно до Указу Президента України №926 від 04.10.1996 року “Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ”, а також виплатити повністю премію, встановлену у розмірі 33,3%, оскільки фактично названі надбавки нараховувалися та виплачувалися йому в значно меншому розмірі.
Крім того, ОСОБА_1, просить зобов'язати Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області та Голопристанську виправну колонію №7 внести до його грошового атестату вказані доплати та надбавки, нараховані в повному обсязі для перерахунку його пенсії, починаючи з квітня 2005 року, тобто з моменту звільнення, та направити матеріали до Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області для перерахунку належної пенсії.
Представники відповідачів позов не визнали, зазначивши, що правових підстав для його задоволення - не має.
Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 листопада 2007 року у задоволенні позову - відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанії встановлено, що ОСОБА_1, проходив службу в органах внутрішніх справ та органах кримінально-виконавчої системи з 1984 року. 05 квітня 2005 року звільнився зі служби з Голопристанської виправної колонії №7, та на момент звільнення вислуга позивача складала більше 20 років, тому відповідно до діючого законодавства він має право на отримання надбавки за безперервну службу.
Відповідно до Указу Президента України №389/03 від 5 травня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України залежно від стажу надано тільки Міністру оборони України. Вони встановлюються в таких розмірах: понад 5 років - до 10 %; понад 10 років - до 30%; понад 15 років - до 50%; понад 20 років - до 70%; понад 25 років - до 90%. При цьому максимальні та мінімальні розміри в межах конкретної вислуги років вказаним Указом не визначені. Пунктом 2 зазначеного Указу встановлено здійснювати виплату надбавок з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що згідно Указу Президента України №370/2003 від 24 квітня 2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу», надбавка за безперервну службу осіб, вислуга яких становить понад 20 років може становити до 70% від грошового забезпечення. При цьому в Указі зазначається лише верхня межа надбавки. ОСОБА_1, було нараховано 35% від можливої надбавки, тобто в межах визначених вказаним Указом.
На підставі Указу Президента України №926/96, від 04 жовтня 1996 року та Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб начальницького та рядового складу кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом №203 від 18 жовтня 2004 року, відповідно до якої, виплату щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, військові частини, військові навчальні заклади, організації, установи здійснюють на підставі рішень керівників цих бюджетних установ, в межах бюджетних асигнувань, виділених на їх утримання, в розмірах, встановлених рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про оплату праці” винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій є додатковою заробітною платою і носить необов'язковий характер, оскільки встановлювати її розмір є пріоритетом керівників бюджетних установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах на відповідний бюджетний період.
Враховуючи, що право на встановлення премії у граничному розмірі є правом, а не обов'язком керівника установи, і крім того, залежить від асигнувань, які передбачені на утримання вказаної установи у кожному році, а виплата їх відповідачами відбувалася відповідно до вищезазначених вимог, тому судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог відносно перерахунку пенсії позивачу з урахуванням премії в розмірі 33,3%, оскільки реально йому нараховувалася премія у розмірі 30%.
Крім того, стаття 59 Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік”, стаття 78 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”, стаття 73 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, встановлює, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохачень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Таким чином, керівник повинен встановлювати працівникам надбавки, виплачувати премії лише в межах наявного фонду оплати праці (грошового забезпечення) без утворення заборгованності. Оскільки заборгованності у Міністерстві оборони України в 2003-2005 роках не було, тому колегія судів вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги, відносно вимог позивача.
Крім того, пунктом третім Указу Президента України від 04.10.1996 року передбачено можливість призначення та отримання доплат у розмірі від 25% до 50% від суми пенсії, які встановлюються керівниками органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів і... стосується працівників, що залишені на службі за їх згодою та в інтересах справи на службі.
Вказане положення свідчить не про загальний характер вказаних доплат, а про індивідуальність їх призначення в залежності від наявності асигнувань.
До цього ж, пунктом шостим Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про окремі питання застосування судами законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” №4 від 15.04.2005 року роз'яснено право на зарахування до пенсії таких доплат тим особам, які їх отримували під час проходження служби.
У зв'язку з наведеним, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії з урахуванням надбавки у 50% від суми пенсії, яку він фактично отримував у розмірі 25% під час служби, не є підставою для перерахунку призначеної пенсії.
Розглядаючи питання про врахування до пенсії щомісячної надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 10% від грошового забезпечення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну таємницю», розпорядження Держдепартаменту України з питань виконання покарань №98 від 19.09.2002 року «Про виконання вимог Закону України «Про державну таємницю» право на отримання 10% компенсації мають працівники, які постійно працюють з таємними документами. Оскільки наказом УДДУПВП від 25.10.2002 року №117 ОСОБА_1. було скасовано 10% компенсація за роботу з таємними документами, які містять державну таємницю, так як він за займаною посадою помічника начальника по роботі з особовим складом Голопристанської ВК №7 мав відповідний допуск, але постійно не працював з таємними документами. Таким чином, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача в цій частині.
Як вбачається із матеріалів справи, при перерахунку пенсії до грошового забезпечення позивачеві включено посадовий оклад та оклад за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку за вислугу років, та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. При цьому, відповідно до положень ч.3 та ч.11 ст. 43 Закону, зазначені доплати, надбавки, підвищення та премії, установлені законодавством на день призначення пенсії, нараховуються виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням. Відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 перерахунок раніше призначених пенсій провадиться у зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія.
При призначені пенсії ОСОБА_1, були враховані всі види грошового забезпечення, які він отримував на день звільнення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, так як підстав для проведення перерахунку призначеної пенсії позивачу - не вбачається.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо і повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області, Голопристанської виправної колонії №7, Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання виконати певні дії та стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: