«23» березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Стас Л.В.
суддів Шеметенко Л.П., Косцової І.П.,
при секретарі - Філатовій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А2183 на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 вересня 2007 року по справі за позовом військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А2183 та військової частини А2365 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та речове майно в натурі, -
Військовий прокурор Миколаївського гарнизону в інтересах ОСОБА_1., звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з в/ч А2365, як з правонаступника військової частини А 33883, грошову компенсацію за неотримане речове майно на суму 1907, 68 грн. (станом на 11.03.2000 року), та речове майно в натурі на суму 1632, 13 грн., крім того, стягнути з в/ч А2183 за період з 25 липня 2002 року по 26 серпня 2004 року неотримане речове майно в натурі, на суму 2103 грн..
Відповідач, представник в/ч А2183 позов не визнав, мотивуючи це тим, що при зверненні до адміністративного суду позивачем порушена ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто позов надано суду з пропущенням річного строку звернення до адміністративного суду, крім того п. 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року, який вступив в дію з 11.03.2000 року, призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість речового майна за винятком відповідних категорій військовослужбовців.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 вересня 2007 року позов задоволено, з в/ч А2365, представник якої в судове засідання не з'явився, на користь ОСОБА_1., стягнуто грошову компенсацію у розмірі 1907, 68 грн. за неотримане речове майно та речове майно в натурі на суму 1632, 13 грн., та з в/ч А2183 на користь ОСОБА_1., стягнуто речове майно в натурі на суму 2103 грн..
В апеляційній скарзі, представник військової частини А2183, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог відносно стягнення з військової частини А 2183 речевого майна в натурі, на загальну суму 2103 грн..
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1., проходив військову службу в військовій частині А 33883, правонаступником якої є військова частина А 2365, після чого 25 липня 2002 року його було переведено до військової частини А 2183 , звідки 26 серпня 2004 року на підставі наказу командира військової частини А2183 №174, він був звільнений в запас за пп. “в” п. 63 (за станом здоров'я).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про Збройні Сили України” військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави речового майна у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України.
Право на отримання військовослужбовцями речового зебезпечення передбачено ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Разом з тим, згідно з п. 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року (з послідуючими змінами), що набрав чинності 11.03.2000 року, призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації замість продовольчих пайків та речового майна, за винятком відповідних категорій військовослужбовців (військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби Безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та її відомчу належність), до яких позивач не належить.
На час виникнення спірних відносин, зазначений Закон України був чинним, Конституційним Судом України неконституційним не визнавався, а тому діяв на всій території України і підлягав обов'язковому виконанню.
До набрання чинності вказаним Законом, тобто до 11.03.2000 року військовослужбовці мали право на отримання речового майна або грошової компенсації замість нього.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, так як позивач набув право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно на суму 1907, 68 грн. (станом на 11.03.2000 року), та на речове майно в натурі на суму 1632, 13 грн., а також на неотримане речове майно, на суму 2103 грн..
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані, з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні представником відповідача фактичних обставин і норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу військової частини А 2183 - залишити без задоволення.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 вересня 2007 року по справі за позовом військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А2183 та військової частини А2365 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та речове майно в натурі - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Суддя: Л.В. Стас