«14» травня 2009 року
м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -
Шеметенко Л.П.
судді -
Косцової І.П.
судді -
Шляхтицького О.І.
при секретарі -
Філатовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Херсонської області від 01 жовтня 2007 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Новокиївської сільської ради народних депутатів про визнання нечинним рішень та стягнення матеріальних збитків,
встановила:
В липні 2007 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новокиївської сільської ради народних депутатів та просив відмінити рішення Новокиївської сільської ради №38 від 26.07.2006 року та рішення №63 від 24.11.2006 року, стягнути кошти в сумі 737 грн., які позивач був змушений переплатити в результаті незаконних рішень Новокиївської сільської ради, стягнути матеріальні збитки в сумі 1580 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він надає послуги з організації дискотек, які з огляду на невелику кількість населення є неприбутковими та згідно Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 із змінами і доповненнями позивачу було встановлено як неприбутковій організації ставку єдиного податку 20 гривень. В подальшому ставка єдиного податку було збільшено до 100 гривень, у тому числі 60 гривень за послуги з організації молодіжних дискотек та 40 гривень за комп'ютерні послуги, які є видами підприємницької діяльності.
Позивач вважає встановлені ставки необґрунтованими, оскільки для суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі ставка єдиного податку дорівнює 70 гривень.
Постановою господарського суду Херсонської області від 01 жовтня 2007 року позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 залишені без задоволення.
В апеляційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове про направлення справи на новий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи справу суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією, цим та іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 23 «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Пунктом 24 ст. 26 вищезазначеного закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад у числі інших, віднесено вирішення питання про встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом.
Враховуючи положення Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», рішення XXVII сесії сільської ради № 175 від 16.02.2006 р. «Про сільський бюджет 2006 рік», рекомендаційний лист Чаплинської міжрайонної державної податкової адміністрації від 07.04.2006 р. № 149 «Про перегляд місцевих податків і зборів», сільська рада приймала заходи щодо поповнення місцевого бюджету.
Судом встановлено, що відповідно до п.2 Указу Президента України №746/99 від 28.06.1999 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Враховуючи види діяльності ПП ОСОБА_1., пропозиції постійної комісії з питань планування бюджету, фінансів, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища, постійної комісії з питань гуманітарної політики і соціального захисту населення, сільською радою було прийнято рішення № 38 від 26.07.2006 року (а.с. 58), яким суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які здійснюють свою діяльність у сфері надання комп'ютерних ігор та проведення дискотек встановлено ставку єдиного податку у сумі 100 грн., яку було залишено без змін рішенням № 63 від 24.11.2006 року (а.с. 98).
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір, порушив правила предметної підсудності, виходячи з наступного.
Згідно до п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.17 ч.1 КАС України визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Предметна підсудність адміністративних справ закріплена ст.18 КАС України, зокрема ч.1 вказаної статті зазначає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих які підсудні окружним адміністративним судам.
Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до органів місцевого самоврядування віднесено: сільські, селищні, міські, районні у містах ради; виконавчі комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи сільської, селищної, міської, районної у місті ради, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлено позов до органу місцевого самоврядування, його належить розглядати в місцевому загальному суді як адміністративному.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив вказані вимоги щодо предметної підсудності адміністративних справ та прийняв рішення неповноважним складом суду, відповідно до ч.1 п.1 ст.204 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо справу в суді першої інстанції розглянуто або вирішено неповноважним складом суду.
Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.204, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову господарського суду Херсонської області від 01 жовтня 2007 року по адміністративній справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Новокиївської сільської ради народних депутатів про визнання нечинним рішень та стягнення матеріальних збитків - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - місцевого суду Каланчацького району Херсонської області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали суду виготовлено 19 травня 2009 року.
Головуючий:
/підпис/
Л.П. Шеметенко
Суддя:
/підпис/
І.П. Косцова
Суддя:
/підпис/
О.І.Шляхтицький