23 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Курської А.Г. суддів Горбань В.В. Філатової Є.В.
при секретарі Волковій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сімферопольської міської ради, третім особам - ОСОБА_4 і виконавчому комітету Залізничної районної ради М.Сімферополя про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання частково недійсним договору дарування, визнання права власності на частину домоволодіння, його розподіл в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання частково недійсним і відміну рішень виконавчого комітету Залізничної районної ради М.Сімферополя, Сімферопольської міської ради та її виконавчого комітету за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя АР Крим від 28.11.2005 року,
22.05.2001 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору дарування і визнання права власності на частину домоволодіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1973 року подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в будинку АДРЕСА_1. Власником будинку на той час був батько позивача ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті батька ОСОБА_2 в порядку спадкоємства отримав 1/8 частку вказаного будинку. Крим нього спадкоємцями першої черги згідно із законом були доньки померлого - ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а також його дружина ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивача ОСОБА_6 померла. Ще за життя матері і за домовленістю з нею позивачі прибудували для себе кімнату, коридор і ванну літер А-1, гараж - літер В. Будували на свої особисті кошти, самі наймали робітників і оплачували за будівництво. В цій частині домоволодіння проживають до теперішнього часу. Мати за життя визнавала за ними право власності на прибудовану частину домоволодіння і завіряла, що дана частина домоволодіння буде оформлена на позивача ОСОБА_2. 14.01.1992 року позивачам стало відомо, що вказані прибудови літер А-1 і літер В здані в експлуатацію на ім'я матері ОСОБА_6. Тоді остання запропонувала оформити право власності на будинок на ОСОБА_3 з метою впорядкування власності і з подальшим її відчуженням по 1/2 частки кожному, тобто сину ОСОБА_2 і дочці ОСОБА_3 в рівних частках. На той час у ОСОБА_2 були хороші, довірчі відносини з матір'ю і сестрою. 07.09.1992 року був оформлений договір дарування, засвідчений 2-ю Сімферопольською
Справа №22-1562/06 року Головуючий у суді першої інстанції: Сердюк О.С.
Доповідач: Курська А.Г.
держнотконторою, згідно з яким ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 подарували належні їм частки домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_3
В 1991-1992 роках позивачі спільно за домовленістю з відповідачкою ОСОБА_3, з метою впорядкування будинку, зводили і інші будови з урахуванням подальшого використання двома власниками, а саме літерів: Ж - котельна, 3 - підсобне приміщення, К -літня кухня на двох, Б - сарай, Д - гараж, О - навіс, які були здані в експлуатацію на ім'я ОСОБА_3 в 1999 році, оскільки власником вказаного домоволодіння значилася вона.
Відповідачка переконувала, що після смерті матері домоволодіння буде розділено по Уг частки кожному з урахуванням нових споруд. Однак, в подальшому між сторонами склалися неприязні відносини, переоформляти 1/2 частку домоволодіння на позивача ОСОБА_2 відповідачка відмовилися.
Позивачі іншого житла не мають, оскільки будували будинок для постійного проживання і вважали себе забезпеченими житлом. Крім того, ОСОБА_2 договір дарування не виконав, що підтверджується тим, що він і члени його сім'ї ніколи не покидали займаного приміщення, такого наміру не мали, іншого житла не придбали. Таким чином, договір дарування фактично не було виконано, обдарованому майно не передавалося, і договір дарування носив формальний характер.
Позивачі просили визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1; визнати частково недійсним договір дарування, складений 07.09.1992 року між ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_3, засвідчений 2-ю Сімферопольською державною нотконторою; визнати за ними право власності на частину вказаного домоволодіння з урахуванням будівництва ними літер А1 і літер В, а також з урахуванням спільного з ОСОБА_3 будівництва літерів: Ж, З, К, Б, Д, О.
29.04.2003 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про уточнення позовних вимог, зазначив в ньому третіми особамиОСОБА_4 і виконавчий комітет Залізничної районної ради М.Сімферополя, в якому просили скасувати рішення виконкому Залізничної районної ради М.Сімферополя НОМЕР_1 в частині прийняття в експлуатацію на ім'я ОСОБА_3 по домоволодінню АДРЕСА_1 будов під літерами: Ж - котельна, 3 - сарай, К- літня кухня, Б - сарай, О - навіс, Д -гараж.
02.12.2003 року позивачі знов уточнили свої вимоги, просили з урахуванням зведення вищевказаних будов перерозподілити і збільшити їх ідеальні частки і визнати за ними право власності на них; призвести поділ домоволодіння в натурі у відповідності з ідеальними частками; призвести поділ земельної ділянки у відповідності з їх ідеальними частками, визначити порядок користування земельною ділянкою.
В додатковій позовній заяві від 02.11.2005 року позивачі просили визнати частково недійсним і скасувати рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради НОМЕР_2 «Про внесення пропозиції до сесії про передачу у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків" в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 631 кв.м. в приватну власність; визнати частково недійсним і відмінити рішення Сімферопольської міської ради №106 від 06.02.2003 року «Про надання, передачу громадянам України, юридичним та фізичним особам ( суб'єктам підприємницької діяльності) земельних ділянок в приватну власність, постійне користування, оренду в М.Сімферополі" в частині надання громадянці ОСОБА_3 в приватну власність земельної ділянки, площею 0,0631 га по АДРЕСА_1.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 і ОСОБА_1 просили визнати за неукладений договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1 від 07.09.1992 року міжОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 в частині даруванняОСОБА_2 ОСОБА_3 1/8 частки
домоволодіння, що належало йому; визнати за ними право власності на 1/8 частку вказаного домоволодіння з урахуванням будівництва ними літера А-1 і літера В, а також з урахуванням сумісного будівництва з ОСОБА_3 в рівних частках літерів -Ж, З, К, Б, Д, О.
Рішенням суду в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неукладеним договір дарування на домоволодіння АДРЕСА_1, складений 07.09.1992 року, між ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_3, засвідчений 2-ю Сімферопольською державною нотаріальною конторою, зареєстрований в реєстрі під номером 1-1763 в частині дарування ОСОБА_2 ОСОБА_3 1/8 частини домоволодіння, що належить йому.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 67/200 частки домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши йому у будинку літер А на 67/200 частки: 1-1 жилу площею 8,7 кв.м., вартістю 5207 грн; 1-2 жилу площею 15,9 кв.м., вартістю 9516 грн.; прибудову літер «А-1", вартістю 14917 грн.; гараж літер «В" з оглядовою ямою, вартістю 11054 грн.; 1/2 частину топочної літер «Ж" з опалювальним котлом, вартістю 3716 грн; 1/2 частину у борної «У", вартістю 371 грн., а всього на суму 44781 грн., що складає від усього домоволодіння 36/100 частки і більш встановленого на 67/200 частки на 3631 грн. (44781-41150).
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 133/200 частки домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши їй в будинку літер «А" на 133/200 частки: 1-3 коридор площею 4,4 кв.м., вартістю 2634 грн.; 1-4 жилу площею 21,1 кв.м., вартістю 12629 грн.; 1-5 кухню площею 10,2 кв.м., вартістю 6105 грн.; крильце, вартістю 707 грн., сарай літер «Б" з підвалом і входом в підвал, вартістю 6374 грн.; літню кухню літер «К", вартіст. 31246 грн.; 1/2 частину топ очної літер «Ж", вартістю 2984 грн.; Уг частину уборної літер «У", вартістю 371 грн.; сарай літер «З", вартістю 3173 грн.; гараж літер «Д", вартістю 10838 грн.; навіс «О", вартістю 994 грн., а всього на суму 78055 грн., що складає від усього домоволодіння 64/100 частки і менш встановленого на 67/200 частки на 3 631 грн.
Визнано частково недійсним і скасовано рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради НОМЕР_2 «Про внесення пропозиції до сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання про передачу громадянам України у приватну, спільну (часткову) власність земельних ділянок по фактичному користуванню для будівництва і обслуговування жилих будинків" в частині передачі ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 631 кв.м. в приватну власність для обслуговування жилого будинку.
Визнано частково недійсним і скасовано рішення Сімферопольської міської ради №106 від 06.02.2003 року «Про надання, передачу громадянам України, юридичним та фізичним особам ( суб'єктам підприємницької діяльності) земельних ділянок в приватну власність, постійне користування, оренду в М.Сімферополі" в частині надання громадянці ОСОБА_3 в приватну власність земельної ділянки, площею 0,0631 га по АДРЕСА_1
Визначено порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 по першому варіанту Додатку №2 до експертного висновку НОМЕР_3.
Виділено в загальне користування сторін земельну ділянку №1 площею 106 кв.м.
Виділено в користування ОСОБА_2 на 36/100 частки земельну ділянку №2 площею 112,0 кв.м., №3 площею 66 кв.м., а всього площею - 178 кв.м.
Виділено в користування ОСОБА_3 на 64/100 частки земельну ділянку №4 площею 58 кв.м., №5 площею 14 кв.м., №6 площею 287 кв.м., а всього площею- 359 кв.м.
Водопровідну колонку, колодязь або вигріб загального користування залишено в загальному користуванні співвласників.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю у вартості часток у розмірі 3631 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду какова О.Г. просить його скасувати, як постановлене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні його позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 11.05.2006 року сторони та їх представники заявили про намір укладення мирової угоди з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок.
Мирова угода складена сторонами в письмової формі та надана суду апеляційної інстанції у судовому засіданні 23.10.2006 року. За умовами мирової угоди позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відмовляються від позову. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язується передати у власність ОСОБА_2 33/100 часток будинку (вартістю 40694 грн.), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та змельну ділянку у розмірі, пропорційному його частки у вартості будівлі та споруд, а саме площею 133,44 кв.м.
За ОСОБА_3 залишається право власності на 67/100 часток у зазначеному домоволодінні вартістю 82 142 грн та земельна ділянка у розмірі, пропорційному її частки у вартості будівлі та споруд, а саме площею 497,56 кв.м.
В свою чергу ОСОБА_2 зобов'язується здійснити необхідні прибудови та переобладнання за свій рахунок. Дозвіл на таке переобладнання був наданий Сімферопольською міською радою, що відповідає вимогам ст.. 152 ЖК України (а.с. 400).
Варіант розділу майна, розташованого по АДРЕСА_1, ґрунтується на додатковій експертизі НОМЕР_4 експерта Сосунової Г.А. Кримського юридичного агентства «Інтерномікос" від 05.06.2006 року (Додаток № 1, № 2, № 3).
Заява про прийняття мирової угоди разом з додатками №1, №2, №3 приєднані до справи. Сторонам роз'яснені наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені ст.. 206 ЦПК України.
Враховуючи, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, колегія суддів у відповідності до ч.І ст. 310, ст.. 175, п.4 ч.І ст. 205 ЦПК України скасовує судове рішення та закриває провадження по справі.
Керуючись п.4 ч.І ст. 205, ч.І ст. 310 ЦПК України, судова колегія
Рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя від 28.11.2005 року скасувати.
Затвердити мирову угоду, укладену ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за якою:
зобов'язати ОСОБА_3, власника домоволодіння АДРЕСА_1 у М.Сімферополі, передати у власність ОСОБА_2, а ОСОБА_2 зобов'язується прийняти у власність нерухоме майно: Літера «А" - жилу кімнату № 1-2, площею 15,9 кв.м., вартістю 9516 грн; -жилу кімнату № 1-1, площею 8,7 кв.м., вартістю 5207 грн; Літера «А" вартістю 14917: --приміщення № 1-6, площею 11,4 кв.м.; -- коридор № 1-7, площею 4.9 кв.м.; -топочна 3 1-8, площею 5,0 кв.м.; Літера «В" - гараж, площею 23,19 кв.м., вартістю 11054 грн.
Всього на суму 40694 грн., що складає 33/100 часток від всього домоволодіння.
Зобов'язати ОСОБА_3 здійснити будівництво кам'яного паркану за свій рахунок по межі розділу земельної ділянки, відповідно додатку № 1 до додаткового висновку експертизи НОМЕР_4 від 05.06.2006 року.
Залишити ОСОБА_3 на праві власності нерухоме майно в Літере «А":
жилу кімнату № 1-4, площею 21,1 кв.м., вартістю 12629 грн.;
коридор № 1-3, площею 4,4 кв.м. вартістю 2634 грн.;
кухня № 1-5, площею 10,2 кв.м. вартістю 6105 грн.;
крильце вартістю 707 грн.;
сарай літер «Б" з підвалом та входом в підвал вартістю 6374 грн.;
літня кухня літер «К" вартістю 31246 грн.;
Уборная Літер «У" вартістю 742 грн.;
Опалювальна Літер «Ж" вартістю 6700 грн.; -сарай літер «З" вартістю 3173 грн.;
гараж літер «Д" вартістю 10838 грн.;
навіс літер «О" вартістю 994 грн.
Всього на суму 82142 грн., що складає 67/100 часток від всього домоволодіння.
В зв'язку з переходом права власності на вищезазначені літери, право на земельну частку визначити пропорційно часткам ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вартості будівель та споруд.
У користуванні ОСОБА_3 залишити земельну частку № 1 (Додаток № 3), загальною вартістю 497,56 кв.м., що складає 67/100 часток.
Зобов'язати позивача ОСОБА_2 за свій рахунок призвести наступні переобладнання та будівництво:
пробити дверний пройом у приміщенні № 1-2 з виходом на АДРЕСА_1;
здійснити будівництво прибудови (тамбуру) до приміщення № 1-2 з дверною проймою з виходом на АДРЕСА_1; Закласти віконну пройом у приміщенні № 1-7;
пробити дверну пройом в заборі, біля гаражу літер «В"
призвести окреме обладнання систем опалювання, електроосвітлення, водопроводу і
каналізації.
В зв'язку з переходом права власності на вищезазначені літери, право на земельну частку визначити пропорційно часткам ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у вартості будівлі та споруд.
Надати у користування позивачу ОСОБА_2земельну ділянку розміром 133,44 кв.м. на 33/100 часток нерухомого майна (Додаток № 3)
земельну ділянку № 2 площею 61,87 кв.м. (літера 1-2 складає 15.9 кв.м.; літера 1-1 складає 8,7 кв.м.; літера 1-6 складає 11,4 кв.м.; літера 1-7 складає 4,9 кв.м.; літера 1-8 складає 5,0 кв.м.; земельна частка під запропонований пристрій входу складає 15,97 кв.м.) земельну ділянку № 3 площею 71,57 кв.м. (під літерою «В" та городом).
Обов'язки за мировою угодою виконати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у доброрільному порядку впродовж трьох місяців з дня набрання законної сили даної ухвали, а у випадку відмови від добровільного виконання - у примусовому порядку за виконавчим листом.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Сімферопольської міської ради, третім особам - ОСОБА_4 і виконавчому комітету Залізничної районної ради М.Сімферополя про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання частково недійсним договору дарування, визнання права власності на частину домоволодіння, його розділ в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання частково недійсним і відміну рішень виконавчого комітету, закрити.
Роз'яснити сторонам по справі, що у разі закриття провадження по справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Головуючий, суддя:
Судді:
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.