ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/25664/13 18.02.14
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»
Про стягнення 7 010, 295 грн.
Суддя Бондаренко Г. П.
Представники сторін:
Від позивача Остапчук О. С. (дов. № 939 від 11.12.2013 року)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 7 010, 295 грн. штрафних санкцій за договором поставки № 22-04-2013/14-М/21-6/174 від 22.04.2013 року, з яких 6 787, 655 грн. пені та 222, 64 грн. 3 % річних, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/25664/13, розгляд справи призначено на 18.02.2014 року.
В судове засідання 18.02.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судове засідання 18.02.2014 року з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № 22-04-2013/14-М/21-6/174 від 22.04.2013 року, в частині додержання строків поставки товару, обумовлених в договорі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
22.04.2013 року між позивачем, як покупцем за умовами договору, та відповідачем, як постачальником за умовами договору, був укладений договір поставки № 22-04-2013/14-М/21-6/174 (далі за текстом - договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язався поставити покупцю модеми передачі даних в кількості 38 штук на загальну суму 46018,00 грн. призначені для обміну даними між реєстраторами розрахункових операцій та відділеним сервером обробки інформації до Державної податкової служби України, а покупець зобов'язався прийняти продукцію та сплатити постачальнику її вартість.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що продукція постачається після отримання постачальником попередньої оплати відповідно до п. 4.1. договору, на умовах франко-склад покупця в термін не пізніше 21.06.2013 року (включно).
Згідно п. 5.3. договору за поставку продукції з порушенням строку, визначеного в п. 3.1. договору, або поставки в неповному обсязі постачальник за вимогою покупця сплачує пеню в розмірі 0, 25 % від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення.
Позивач на підставі рахунку відповідача (рахунок - фактура № СФ - 0000173 від 22.04.2013 року) здійснив попередню оплату поставленого товару в 100 % розмірі у сумі 46 018, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1710 від 23.04.2013 року.
Як вбачається із матеріалів справи, товар був поставлений відповідачем позивачу 20.08.2013 року, що підтверджується копією видаткової накладної № РН - 0000137 від 20.08.2013 року на загальну суму 46 018, 00 грн.
В вересні 2013 року позивач звертався до відповідача з претензією Вих. № 21-11/108 від 02.09.2013 року, якою вимагав сплатити пеню за несвоєчасну поставку та 3 % річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою договір поставки № 22-04-2013/14-М/21-6/174 від 22.04.2013 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).
Як встановлено судом, відповідач поставив позивачу товар обумовлений договором 20.08.2013 року, а отже з порушенням строків поставки визначених в договорі (до 21.06.2013 року).
При укладанні договору сторони погодили нарахування пені в розмірі 0, 25 % від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення у разі поставки продукції з порушенням строку поставки або поставки товару в неповному обсязі (п. 5.3. договору).
Оскільки відповідачем були порушені строки поставки товару - період прострочення з 22.06.2013 року по 19.08.2013 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за п. 5.3. договору доведені та обґрунтовані, і відповідно є такими, що підлягають задоволенню.
Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 5.3. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок. Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у відповідності до п. 5.3. договору в розмірі 6 787, 66 грн. за період прострочення з 22.06.2013 року по 19.08.2013 року задовольняються судом, як доведені та обґрунтовані.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 222, 64 грн. трьох відсотків річних за весь час прострочення за період з 22.06.2013 року по 19.08.2013 року.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наведених норм чинного законодавства, 3 % річних нараховуються за прострочення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання по якому боржник зобов'язаний сплатити грошові кошти.
Зобов'язання поставити продукцію у строк обумовлений договором не є грошовим зобов'язанням, а від так положення ст. 625 ЦК України не можуть бути застосовані в такому випадку.
За викладених обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 222, 64 грн. трьох відсотків річних за весь час прострочення за період з 22.06.2013 року по 19.08.2013 року не підлягають задоволенню як необґрунтовані та такі, що не відповідають чинному законодавству.
Відповідно до ст. 49 ГПК витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24; код ЄДРПОУ 30304680; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18; код ЄДРПОУ 22437619) 6787 (шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 66 коп. пені та 1 665 (одну тисячу шістсот шістдесят п'ять) грн. 85 коп. судових витрат.
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.02.2014 р.
Суддя Г.П. Бондаренко