17.02.14р. Справа № 904/3762/13
За скаргою: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції
У справі:
за позовом Комунального підприємства "Адміністративно-технічне управління", м. Львів
до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
про стягнення 3 240,00 грн. штрафу за самовільне встановлення конструкцій зовнішньої реклами
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Бондик Є.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від скаржника (відповідача): Малкович М.Д., довіреність № 2658-О від 19.08.2013 р.
Від ВДВС: не з'явився
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013р. стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на користь Комунального підприємства "Адміністративно - технічне управління" штраф у сумі 3 240,00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2013р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 р. залишено без змін.
21.08.2013 р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 р. видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2013р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2013 р. залишено без змін.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2013р. доповнено резолютивну частину рішення господарського суду від 11.07.2013р. у справі № 904/3762/13 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на користь Комунального підприємства "Адміністративно - технічне управління судовий збір у сумі 1 720,50 грн.
23.12.2013р. на виконання додаткового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2013р. видано наказ.
30.01.2014р. від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" надійшла скарга на дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, в якій Скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Л.В. про арешт коштів боржника ВП № 41649204, винесену 25.01.2014 р. на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області про стягнення судового збору у розмірі 1 720,50 грн.
Скарга мотивована тим, що постановою про арешт коштів від 25.01.2014р. накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку(ах) № 32009100400 в Управлінні НБУ в Дніпропетровській області та належать ПАТ КБ «Приватбанк».
Скаржник зазначає, що відповідно до приписів Закону України «Про банки та банківську діяльність» забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.
Ухвалою від 31.01.14р. скаргу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання 17.02.2014р.
В судове засідання представник скаржника надав докази сплати ним судового збору в розмірі 1 720,50грн. та зазначив, що арешт з рахунку не знято.
Представники позивача та ВДВС до судового засідання не з'явились, документи, витребувані судом не надали, про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.
Розглянувши дану скаргу, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні на підставі наступного.
За змістом 2 частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" Державною виконавчою службою України підлягають виконанню, зокрема, ухвали судів у господарських справах.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини 1 статті 18 цього Закону).
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Як встановлено матеріалами скарги, на виконанні у Жовтневому відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2013 року по справі № 904/3762/13 про стягнення судового збору в розмірі 1 720,50грн.
25.01.2013р. державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Черновою Л.В. відкрито виконавче провадження ВП № 41649204 з примусового виконання вимог наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.1013р. року по справі № 904/3762/13, яким зобов'язано боржника - ПАТ КБ «Приватбанк» самостійно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 01.02.2014р.
25.01.2014р. державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку(ах) № 32009100400 в Управлінні НБУ в Дніпропетровській області та належать ПАТ КБ «Приватбанк» в межах суми 1720,50 грн.
Зазначена постанова винесена на підставі того, що стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження просив в забезпечення реального виконання рішення суду накласти арешт на кошти та майно ПАТ КБ «Приватбанк».
Відповідно до п.п.5, 6 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частинами 1 та 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").
Враховуючи вищевикладене, звернення стягнення на майно боржника не виключає звернення стягнення на грошові кошти боржника, оскільки згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах.
Скаржник обгрунтовтує свою скаргу забороною накладати арешт на кореспондентський рахунок банку, встановленою Законом України «Про банки та банківську діяльність».
Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.(ВР України, Закон "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 N 2346-III)
Отже, кореспондентський рахунок - це рахунок одного банку, відкритий в іншому банку для здійснення взаємних розрахунків. Для банку кореспондентський рахунок виконує ту ж функцію, що й поточний рахунок для суб'єкта господарювання.
Посилання скаржника на невідповідність дій державного виконавця вимогам чинного законодавства судом не приймаються, оскільки норма ч. 3 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не містить заборони щодо накладення арешту на кошти на кореспондентських рахунках у межах певної суми.
Спірною постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.01.2014р. арешт накладено саме на кошти, а не на рахунок, а ч.3 ст. 59 Закону України «про банки та банківську діяльність» забороняє накладати арешт саме на кореспондентські рахунки банку.
Даний висновок узгоджується з позицією Вищого господарського суду (постанови від 01.10.13р. у справах № 910/8874/13 та № 18/208-09 (а.с. 199-211).
Враховуючи викладене, скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції слід відхилити.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відхилити.
Суддя Н.Г. Назаренко