13 травня 2009 р.
№ 11/38/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С.,
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
на рішення
господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008 року
у справі
№11/38/08 господарського суду Миколаївської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль" Лтд
до
Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації"
про
визнання права власності,
за участю представників сторін від:
позивача:
не з'явились
відповідача:
не з'явились
прокуратури:
Попенко О.С. -прокурор відділу ГП України (посвідчення №203 від 17.12.2007р.)
Миколаївської міської ради:
не з'явились
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008р. (суддя Василяка К.Л.) позов задоволено в повному обсязі; визнано за ТОВ "Артіль" Лтд внаслідок самочинного будівництва право власності на об'єкти нерухомого майна: склад літ.З-1, загальною площею 485,7кв.м., та виробничу будівлю літ.Ж-1, загальною площею 319,2кв.м., що розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.Привокзальна площа, 3.
У касаційному поданні Перший заступник прокурора Миколаївської області, який звернувся в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008р., а справу направити на новий розгляд. Викладені у касаційному поданні вимоги перший заступник Прокурора Миколаївської області обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято за участю неналежного відповідача і без участі Миколаївської міської ради, чим порушено її права, та з порушенням ст.ст. 375 і 376 Цивільного кодексу України, ст.12 Земельного кодексу України, ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення прокурора, дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 21.12.2005р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №2444 від 16.12.2005р., ТОВ "АРТІЛЬ" Лтд на праві приватної власності належать нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м.Миколаїв, вул.Привокзальна площа, 3.
Позивачем, всупереч приписам ст.ст.24, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", без дозволу на перепланування, належно затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, було самочинно здійснено будівництво складу літ.З-1, загальною площею 485,7кв.м., та виробничої будівлі літ.Ж-1, загальною площею 319,2кв.м.
Відповідно до частини першої ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна.
Згідно з частинами другою-четвертою ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З вказаних положень ст. 376 Цивільного кодексу України випливає, що спір про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно зачіпає права та охоронювані законом інтереси власника (користувача) земельної ділянки, на якій збудовано таке майно та має розглядатись за його участю.
З матеріалів справи вбачається, та про це зазначає заступник Прокурора Миколаївської області у касаційному поданні, що власником земельної ділянки, на якій позивач здійснив самочинне будівництво нерухомого майна, є територіальна громада м. Миколаєва, яка реалізує це право через орган місцевого самоврядування -Миколаївську міську раду.
Таким чином, спір за позовом ТОВ "Артіль" Лтд про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно зачіпає права та охоронювані законом інтереси Ради та має розглядатись за її участю, проте вказане не було враховано господарським судом Миколаївської області.
Викладене свідчить, що місцевий господарський суд, вирішуючи спір, прийняв рішення, яке стосується прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі, саме -прав та обов'язків Миколаївської міської ради.
Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина перша та п. 1 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.
Між тим, господарським судом першої інстанції не встановлено та матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у справі (КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації") не визнавав або оспорював право власності позивача на самочинно збудоване нерухоме майно за адресою: м.Миколаїв, вул.Привокзальна площа, 3.
Таким чином, місцевий господарський суд передчасно прийшов до висновку про наявність між ТОВ "Артіль" Лтд та КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" спору.
Частиною першою та п. 3 частини другої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008 р. підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у тому числі як таке, що стосується прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі, а справа при цьому має бути передана на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, залучити до участі у справі осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення по справі, у статусі, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційне подання задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2008р. у справі №11/38/08 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький