26 травня 2009 р.
№ 13/318
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Бернацької Ж.О.,
Разводової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго"
на рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2009 року
у справі № 13/318
господарського суду Полтавської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз"
до Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго"
про стягнення 1235481,98 грн.
за участю представників:
позивача - Протас А.О. -довіреність № 358/208 від 27.03.2009 року
відповідача - Храпач О.С. -довіреність №463 від 14.05.2009 року
У вересні 2008 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" про стягнення 1235481,98 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17 лютого 2009 року у справі № 13/318 (суддя Босий В.П.) позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго", на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" -заборгованість в сумі 1187315,93 грн. боргу, 48166,05 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання 12355,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Полтавської області, Комунальне підприємство теплового господарства "Гадячтеплоенерго" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 17 лютого 2009 року зі справи № 13/318 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги Комунальне підприємство теплового господарства "Гадячтеплоенерго" обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням обставин справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, господарський суд встановив, що на виконання рішення п'ятої сесії п'ятого скликання Полтавської обласної ради від 29 листопада 2006 року "Про приймання-передачу майна" було передано із спільної власності територіальних громад області цілісні майнові комплекси структурних підрозділів з активами та пасивами балансу та чисельністю працюючих ОКВПТГ "Миргородтеплоенерго" Гадяцької та Лохвицької дільниць у комунальну власність територіальних громад відповідно м. Гадяч і м. Лохвиця.
У відповідності до зазначеного рішення на базі Гадяцької дільниці "Миргородтеплоенерго" рішенням Гадяцької міської ради від 12 лютого 2007 року було створено комунальне підприємство "Гадячтеплоенерго".
За актом приймання-передачі кредиторської заборгованості підписаного уповноваженими представниками ОКВПТГ "Миргородтеплоенерго" та КПТГ "Гадячтеплоенерго", було передано КПТГ "Гадячтеплоенерго" кредиторську заборгованість за спожитий газ перед ВАТ "Гадячгаз" станом на 01 травня 2007 року в сумі 1227315,93 грн. Таким чином, з 01 травня 2007 року виникло зобов'язання КПТГ "Гадячтеплоенерго" перед ВАТ "Гадячгаз" щодо оплати боргу в сумі 1227315,93 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між зазначеними сторонами, а також самим актом приймання-передачі кредиторської заборгованості з балансу ОКВПТГ "Миргородтеплоенерго" на баланс КПТГ "Гадячтеплоенерго" станом на 01 травня 2007 року.
Положеннями ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача щодо сплати боргу КПТГ "Гадячтеплоенерго" ігнорує і відшкодування заборгованості не проводить.
Крім того, судом першої інстанції досліджено витяг з оборотно-сальдової відомості по КПТГ "Гадячтеплоенерго" який свідчить про те, що за період з 01.05.2007р. по 01.09.2008р. КПТГ "Гадячтеплоенерго" було сплачено лише 40000 грн.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, на час звернення позивача до суду заборгованість відповідачем не сплачена, графік погашення заборгованості, в якому КПТГ "Гадячтеплоенерго" зобов'язувалось сплатити заборгованість перед ВАТ "Гадячгаз" не пізніше 01 жовтня 2008 року, шляхом щомісячної оплати часини боргу, починаючи з жовтня 2007 року, відповідачем не виконується.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми.
Отже, під час вирішення спору, судом першої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства теплового господарства "Гадячтеплоенерго" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 17.02.2009 року зі справи № 13/318 залишити без змін.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді Ж.О. Бернацька
С. С. Разводова