25 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Берзіньш B.C.
Суддів Мясоєдової Т.М.
Іващенко В.В. При секретарі Іванові O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення
авансу та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Євпаторійського міського суду від 07 червня 2006 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансу та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з угодою про завдаток у рахунок купівлі квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, нею було передано відповідачці завдаток в розмірі 15000 грн. і відповідачка зобов'язалася не змінювати обговорену ціну на квартиру в сумі 135 000 грн. та укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири. Для того, щоб придбати квартиру, вона звернулася до банку для отримання кредиту в сумі, що не вистачало для купівлі квартири, в зв'язку з чим необхідно було оформити договір застави квартири, але відповідачка відмовилася укладати цей договір, а також договір купівлі-продажу квартири. При цьому суму авансу не повернула. Оскільки відповідачка не виконала своїх зобов'язань, то таким чином вона заподіяла їй моральні страждання, які виразилися в додаткових зусиллях для організації свого життя: вона проживала у своїх знайомих, тому що продала свою квартиру, нову не купила, в результаті чого отримала нервовий стрес. Просила суд стягнути з відповідачки на її користь аванс в сумі 15000 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн., і судові витрати.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 7 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу 15000 грн., у відшкодування моральної шкоди - 5000 грн., судові витрати -196 грн., а всього - 15696 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, як постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального закону. При цьому вона посилається на те, що ОСОБА_1 не виконала умови узгодження про завдаток, своєчасно не сплатила суму за квартиру, тому завдаток повинен був залишитися у неї, що суд не врахував. Просила суд направити справу на новий судовий розгляд.
Справа № 22-5893\06 Головуючий в 1 інстанції: Захарова І.О.
Доповідач: Іващенко В.В.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга частково обгрунтована, і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і стягуючи з ОСОБА_2 на її користь суму авансу в розмірі 15000 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн, судові витрати 196 грн, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 заподіяла ОСОБА_1 матеріальний збиток в результаті невиконання угоди в сумі 15000 грн., моральну шкоду, в зв'язку з чим права ОСОБА_1 були порушені і підлягали судовому захисту.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, оскільки вони суперечать матеріалам справи, фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до ч.І ст. 570 ЦК України з завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
З матеріалів справи вбачається, що сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.
Довід апеляційної скарги про відсутність підстав для повернення зазначеної суми являється необгрунтованим.
Проте, висновок суду про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, суперечить вимогам матеріального права.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 31.03.1985р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", спори про відшкодування заподіяної фізичній або юридичній особі моральної ( немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, у випадках, передбачених ст. ст. 7, 440 ЦК України ( у редакції 1963р.) та іншим законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону від 12.05.1991р. «Про захист прав споживачів" чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини, які виникли між сторонами, є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено.
Умовами договору таке відшкодування також не передбачено.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині відшкодування моральної шкоди і ухвалення нового рішення в цієї частині про відмову у позові.
В іншій частині рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування чи зміні в іншій частині немає.
На підставі наведеного, керуючись 307, п.4 ч.І ст. 309, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
Справа № 22-5893\06 Головуючий в 1 інстанції: Захарова І.О.
Доповідач: Іващенко В.В.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду від 07 червня 2006 року у частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди скасувати.
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення Євпаторійського міського суду від 07 червня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Справа № 22-5893\06 Головуючий в 1 інстанції: Захарова І.О.
Доповідач: Іващенко В.В.