Справа № 544/2236/13-к
Номер провадження 11-кп/786/159/14
Категорія: ч.2 ст. 309 КК УКраїни С.Т. Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 9 грудня 2013 року,-
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , -
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 12 листопада 2013 року близько 20 години 30 хвилин знайшов на території недобудованого будинку на АДРЕСА_3 полімерний мішок з висушеними рослинами коноплі, який забрав собі для власного вживання без мети збуту, а декілька листів коноплі з вказаного мішка подрібнив та носив при собі з метою подальшого вживання. Цього ж дня, близько 21 години обвинувачений був затриманий на вул. Цибаня м. Пирятина Полтавської області працівниками міліції, якими було виявлено та вилучено паперовий згорток з речовиною рослинного погодження та полімерний мішок з висушеними стеблами рослин, що згідно висновку експерта №1507 від 27 листопада 2013 року є особливо небезпечним засобом - канабісом, загальною вагою 538,243 грама, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року є великим розміром.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Полтавської області просить вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року стосовно засудженого ОСОБА_7 змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: незастосуванням закону, який підлягав застосуванню та засудити його за ч.2 ст.309 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
У своїй апеляції прокурор, посилаючись на те, що в порушення зазначених вимог закону, при наявності пом'якшуючої обставини щирого каяття, згідно п.1 ч.1 ст. 66 КК України, визнанні засудженим своєї вини у вчиненому злочині та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд призначив ОСОБА_7 максимальне покарання, яке передбачено санкцією ст. 309 КК України.
Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у незаконному виготовлені, придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які у судовому засіданні не досліджувались у відповідності до вимог ст. 349 КПК України.
Крім того, виходячи із змісту ст.69-1 КК України та п.6-2 постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами) покарання не повинно перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України за наявності обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 66 КК України (з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування або усунення заподіяної шкоди), а також при визнанні підсудним своєї вини та відсутності обставин, що обтяжують покарання.
Зі змісту ст. 69-1 КК України вбачається, що вищевказані правила призначення покарання можуть застосовуватися за наявності, як усіх, так і хоча б однієї з вище перелічених у пп. 1 та 2 ч. 1. ст.66 КК України обставин.
В порушення зазначених вимог закону, при наявності пом'якшуючої обставини щирого каяття, згідно п.1 ч.1 ст. 66 КК України, визнанні засудженим своєї вини у вчиненому злочині та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд призначив ОСОБА_7 максимальне покарання, яке передбачено санкцією ст. 309 КК України.
Враховуючи викладене, суд неправильно застосував закон, а саме: не застосував закон, який підлягає застосуванню при призначенні покарання, що в свою чергу перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, вирок суду є незаконним і підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме: незастосування закону, який підлягав застосуванню при призначенні покарання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити.
Вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 9 грудня 2013 року відносно ОСОБА_7 , в частині призначення покарання змінити.
Керуючись ст. 69-1 КК України, ОСОБА_7 призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, а також повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її оголошення шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України, а засудженим який тримається під вартою, в той же строк з дня вручення її копії.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4