"12" травня 2009 р.
Справа № 23/16-09-613
За позовом: Дочірнього підприємства "Видавничий дім "Укрпол" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпол ЛТД"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ"
про стягнення 88 474,18 грн.
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення 88 474,18 грн.
Дочірнє підприємство "Видавничий дім "Укрпол" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпол ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" про стягнення 88 474,18 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2009 року порушено провадження по справі № 23/16-09-613.
Ухвалою суду від 08.04.2009 року, строк розгляду справи було продовжено до 10.05.2009 року.
Відповідач у судовому засіданні 23.03.2009 року надав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги визнає в частині основного богу, а позовні вимоги в частині нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції не визнає.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між Дочірнім підприємством "Видавничий дім "Укрпол" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпол ЛТД" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" (замовник) був укладений договір № 050531/01 від 31.05.2005 року.
Відповідно до умов п. 1.1 вказаного договору підрядник (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі виконати за завданням замовника (відповідача), з використанням своїх матеріалів та своїми засобами, поліграфічну продукцію, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити виготовлену поліграфічну продукцію.
Відповідно до п. 1.2 договору зазначено, що асортимент, кількість та ціна продукції оформлюється Специфікацією (додаток до договору), яка є невід'ємною його частиною.
Згідно пункту 3.1 ціна договору складається із сум, вказаних в накладних, що видаються на підставі даного договору.
Відповідно до п. 12.1 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2005 року але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Пунктом 12.2 передбачено, що у випадку якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявить про свої наміри розірвати договір, то даний договір вважається пролонгований ще на один рік на тих же умовах. У матеріалах справи відсутні будь які заяви або листи однієї з сторін по договору про відмову від договорів або припинення їх дії, таким чином станом на дату подання позову договори є дійсними і обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 3.6 укладеного договору розрахунки за кожну виготовлену партію продукції здійснюється наступним чином -30% передплати з моменту замовлення продукції, - 70% оплати на протязі 30 календарних днів з моменту здійснення прийому-передачі готової продукції зі складу підрядника.
На виконання вимог даного договору, позивач відвантажив відповідачу продукції на суму 712 978, 25 грн., що підтверджується видатковими накладними.
Згідно наданим до суду документам, відповідач розрахувався за поставлений товар частково на суму 641 645,85, що підтверджується наданими до суду виписками з банку позивача.
Таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню складає 71 332,40 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних на суму 2 545,15 грн., індексу інфляції на суму 4 416, 05 грн. та пені на суму 10 180,58 грн.
Відповідно до п. 9.1 за порушення термінів оплати продукції замовник (відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно наданого до суду позивачем розрахунку сума пені складає 10 180,58 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.
У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункту 9.1 укладеного договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 10 180,58 грн.
Позивачем також надано розрахунок 3% річних на суму 2 545,15 грн. та індексу інфляції на суму 4 416,05 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 2 545,15 грн. та індекс інфляції у розмірі 4 416,05 грн.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги та уточнені позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЮГ" (р/р 26006310833801 в АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328209, Одеська область, Тарутинський район, с. Ламбрівка; код 20952731) на користь Дочірнього підприємства "Видавничий дім "Укрпол" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпол ЛТД" (р/р 26004053808733 в Західне ГРУ Приватбанку, МФО 325321, Львівська область, м. Стрий, вул. Ю.Липи, 6; код 32802333) 71 332 (сімдесят одна тисяча триста тридцять дві) грн. 40 коп. основного боргу, 2 545 (дві тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 15 коп. - 3% річних, 4 416 (чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн. 05 коп. індексу інфляції, 10 180 (десять тисяч сто вісімдесят) грн. 58 коп. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 74 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 15.05.2009 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Степанова Л.В.