"23" січня 2007 р.
Справа № 10/192-3796
12:00 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Півторака М.Є.
при секретарі судового засідання Єднаку О.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу :
За позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат “ м. Теребовля вул. Січових Стрільців, 57 Тернопільської області
За участю представників :
Позивача : не прибув
Відповідача : не прибув
Суть справи:
До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат“, м. Теребовля вул. Січових Стрільців 57 Тернопільської області заборгованості в сумі 708,87 грн.
Ухвалою господарського суду від 26 вересня 2006 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду на 11 годин 30 хвилин 17 жовтня 2006 р.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2006 року провадження у справі № 10/192-3796 зупинено до провадження попереднього засідання у справі № 10/Б-764 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат“, м. Теребовля вул. Січових Стрільців, 57.
Ухвалою суду від 03 січня 2007 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 12 годин 23 січня 2007 року за участю представників сторін .
Представник відповідача в судове засідання 23 січня 2007 року не прибув, заперечення на позов суду не представив, хоча був належним чином повідомлені згідно із ст. 33-36 КАСУ про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення поштового вручення № 913848, яке долучене до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив на наступне:
У відповідності до ч. 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено , що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій .
Тернопільське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, відповідно до Положення “Про Фонд України соціального захисту інвалідів», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2002р. № 1434, є юридичною особою і на нього покладено контроль за додержанням підприємствами встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та здійснення контролю за своєчасним і повним надходженням до бюджету Фонду коштів від підприємств, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, а також, встановлює порядок визначення нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів.
Згідно статті 19 даного Закону (в редакції станом на 01.01.2005 року) для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо на підприємстві працює від 15 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.
Стаття 20 Закону передбачає, що підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Згідно даних Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (Форма № 10-ПІ) за 2005 рік, поданого відповідачем, середньооблікова чисельність його штатних працівників облікового складу за рік складає 12 чоловіки, тобто відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для працевлаштуванні інвалідів для ТОВТеребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат , м. Теребовля становить -1 (одне ) робоче місце. Даний норматив працевлаштування відповідачем у 2005 році не виконаний .
Як стверджує позивач, і вбачається із Звіту, середньорічний розмір заробітної плати на підприємстві складає 1392 грн., а за не створене робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайнятого інвалідом, відповідач до 15.04.2006 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 695,84 грн.
Окрім того, за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції, позивач нарахував ТОВ “ Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат “, м. Теребовля 13,03 грн. пені на підставі ч. 3 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів України», згідно з якою визначається, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені та обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки .
Проте, як встановлено у судовому засіданні , ухвалою господарського суду від 21 червня 2006 року порушено провадження у справі № 10/Б-764 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат “, м. Теребовля вул. Січових Стрільців, 57 Тернопільської області; введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат “ м. Теребовля вул. Січових Стрільців 57 Тернопільської області ( тобто відповідача у справі ) , в рамках якої заборонено боржнику вчиняти дії, направлені на відчуження належного йому майна ; призначено арбітражним керуючим (розпорядником майна) боржника Губіцьку Наталію Романівну , жительку м. Теребовля, вул. Грушевського, 4 Тернопільської області , Ліцензія серії АА № 630042 від 20.11.2003 року.
На виконання вимог ухвали господарського суду від 17 липня 2006 року в газеті “ Голос України“ 26 вересня 2006 року № 178 ( 3928 ) було опубліковано оголошення про порушення справи № 10/Б-764 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат", м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 57 Тернопільської області.
Положеннями частини 1 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“ встановлено обов'язок конкурсних кредиторів за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, подати до господарського суду протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Тридцятиденний строк, встановлений ст. 14 вищезазначеного Закону України з дня опублікування оголошення в газеті “ Голос України “, м. Київ закінчився 25 жовтня 2006 року ;
Таким чином суд вважає, що кредитори ТОВ Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат“ (в тому числі і Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Тернопіль) у передбачений Законом спосіб були своєчасно повідомлені про порушення даної справи № 10/Б-764 про банкрутство і зобов'язані були заявити свої вимоги відповідно до встановлених ним процедур .
Правові наслідки невиконання такого обов'язку передбачені ч. 2 вказаної статті, згідно імперативних приписів якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Ухвалою господарського суду від 14 листопада 2006 року сформовано Реєстр вимог кредиторів по справі № 10/Б-764 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат“, м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 57 Тернопільської області .
Пунктом ухвали зазначено, що вважати погашеними вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку для їх подання або не заявлені взагалі.
Позивач по справі Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Тернопіль не зверталося до суду з заявою про визнання грошових вимог відносно боржника в межах провадження справи № 10/Б-764, чим порушило вимоги ст. 14 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом“.
Статтею 1 Закону визначено, що погашеними вимогами кредиторів є, зокрема, вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Отже, закінчення встановленого строку для заявлення грошових вимог до боржника тягне за собою автоматичне погашення (припинення) грошових зобов'язань боржника перед конкурсними кредиторами на підставі Закону.
У зв'язку тим, що грошові вимоги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ “Теребовлянський переробний сільськогосподарський комбінат » м. Теребовля виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ та не заявлені в установлений строк у справі про банкрутство, вони є погашеними в силу Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “.
Таким чином, господарський суд визнає позовні вимоги позивача щодо притягнення відповідача до відповідальності є неправомірними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями ст. ст. 49,51,54, 59, 70,71,94,98,138,157 Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд ,-
1. В позові відмовити.
2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, та протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
3. Постанова складена в повному обсязі 23 січня 2007 року .
Суддя М.Є. Півторак