"06" грудня 2006 р.
Справа № 15/248-04-7997
Господарський суд Одеської області в складі колегії суддів:
головуючого судді Петрова В.С.;
суддів Демешина О.А.;
Семенюка Г.В.;
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників
Від позивача - Беженар Г.М.;
Від відповідачів:
1) Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської
міської ради - Прохніч Т.Л.;
2) ТОВ «Крокус» - Тарасенко В.С.;
Від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Торгівельного підприємства «Побутова техніка» (товариство з обмеженою відповідальністю) до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус» про визнання договору оренди берегозахісної споруди недійсним та визнання договору оренди частини штучного пляжу укладеним за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів -Виконавчого комітету Одеської міської ради, -
Торгівельне підприємство “Побутова техніка» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус» про визнання неукладеним договору оренди берегозахісної споруди від 26.02.2004 р., зобов'язання Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради укласти з Торгівельним підприємством “Побутова техніка» договір оренди частини штучного пляжу площею 4 744, 0 м2 у районі пляжу “Дельфін-Південний» терміном на 25 років для надання послуг відпочиваючим.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2004 р. порушено провадження у справі № 15/248-04-7997.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2004 р. по справі № 15/248-04-7997 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів -Виконавчий комітет Одеської міської ради.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним договір оренди берегозахісної споруди від 26.02.2004 р., а договір оренди частини штучного пляжу площею 4744,0 кв.м у районі пляжу «Дельфін-Південний» терміном на 25 років для надання послуг відпочиваючим між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ Торгівельним підприємством «Побутова техніка» визнати укладеним, посилаючись на наступне.
Розпорядженням міського голови № 97-01р від 02.02.2004 р. «Про передачу в оренду берегозахісної споруди товариству з обмеженою відповідальністю «Крокус» передано в оренду ТОВ «Крокус» берегозахісну споруду у вигляді частини штучного пляжу «Дельфін» площею 4 000 м2 для надання послуг громадянам, які відпочивають у м. Одесі терміном на 20 років. На підставі вказаного розпорядження 26.02.2004 р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя та ТОВ «Крокус» було укладено договір оренди частини штучного пляжу «Дельфін» площею 2800 кв.м.
Так, позивач вважає, що об'єкти оренди, зазначені в розпорядженні № 97-01р та в договорі від 26.02.2004 р. мають різні характеристики -загальну площу, а тому не є тотожними. Таким чином, при укладенні договору сторонами не було досягнуто домовленості з усіх істотних умов цього договору, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України договір має бути визнаним недійсним.
Крім того, розпорядженням міського голови № 624-01р від 20.05.2004 р. «Про передачу в оренду Торгівельному підприємству «Побутова техніка» частини штучного пляжу «Дельфін-Південний» та приміщень адміністративного корпусу й аеросолярію», передано ТП «Побутова техніка» в оренду терміном на 25 років частину штучного пляжу площею 4 744,0 м2 у районі пляжу «Дельфін-Південний» для надання послуг відпочиваючим. У зв'язку з цим позивач має всі законні підстави для укладення договору оренди частини штучного пляжу площею 4744,0 кв.м у районі пляжу «Дельфін-Південний» терміном на 25 років для надання послуг відпочиваючим з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.2005 р. провадження у справі № 15/248-04-7797 було зупинено до розгляду господарським судом Одеської області справи за позовом ТОВ “Побутова техніка» до Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження Одеського міського голови № 772-01р від 11.06.2004 р., що стосується предмету спору у даній справі.
Відповідач -Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими, тому просить суд відмовити у задоволенні позову, про що зазначено у відзивах на позовну заяву.
Відповідач -ТОВ «Крокус» позовні вимоги також не визнає та вважає їх безпідставними з підстав, що зазначені у відзивах на позову заяву та заяву про уточнення позовних вимог.
Третя особа проти позову заперечує та вважає, що прийняте головою розпорядження № 97-01р від 02.02.2004 р. «Про передачу в оренду берегозахісної споруди товариству з обмеженою відповідальністю «Крокус» законним.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив наступне.
02.02.2004 р. Одеський міський голова видав розпорядження № 97-01р «Про передачу в оренду берегозахісної споруди ТОВ «Крокус», відповідно до якого передачі в оренду підлягає берегозахісна споруда у вигляді частини штучного пляжу «Дельфін» площею 4000 кв.м. для надання послуг громадянам, які відпочивають у м. Одесі терміном на 20 років.
26.02.2004р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ «Крокус» був укладений договір оренди берегозахісної споруди -частини штучного пляжу площею 2800 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін». Термін дії договору до 31.12.2024 р.
20.05.2004 р. Одеський міський голова видав розпорядження № 624-01р «Про передачу в оренду ТП «Побутова техніка» частини штучного пляжу в районі пляжу «Дельфін -Південний» та приміщень адміністративного корпусу й аеросолярію», відповідно до якого Управлінню інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради належало укласти з ТП «Побутова техніка» договір оренди терміном на 25 років на частину штучного пляжу площею 4744,0 кв.м. у районі пляжу «Дельфін -Південний», а КП «Узберіжжя» -укласти з ТП «Побутова техніка» договір оренди терміном на 25 років на приміщення адміністративного корпусу площею 501,7 кв.м. та аеросолярію площею 181,8 кв.м. на пляжі «Дельфін».
Розпорядженням Одеського міського голови від 11.06.2004 р. № 772-01р вищезазначене розпорядження міського голови від 20.05.2004 р. № 624-01р «Про передачу в оренду ТП «Побутова техніка» частини штучного пляжу «Дельфін -Південний» та приміщень адміністративного корпусу й аеросолярію» було скасоване як помилково видане.
На теперішній час зазначене розпорядження є чинним, тому відсутні підстави для укладення позивачем та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради договору оренди частини штучного пляжу «Дельфін -Південний» площею 4744,0 кв.м. та приміщень адміністративного корпусу й аеросолярію. До того ж, як з'ясовано судом, позивач із заявою до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя про укладення вищевказаного договору оренди в порядку, визначеному ст. 9 Закону України від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна», не звертався. Також в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із заявою про укладення договору.
Отже, договір оренди частини штучного пляжу, щодо якого було прийнято вищезазначене розпорядження № 624-01р, не укладався. Також відсутні підстави і для визнання його укладеним відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що позивач має звернутися до суду за захистом своїх інтересів згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін.
Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору оренди берегозахісної споруди від 26.02.2004 р., укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ТОВ «Крокус», суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Згідно ч. 1 ст. 12 вказаного Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону № 2269-ХІІ об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації) є істотною умовою договору оренди.
Так, як вбачається з договору оренди від 26.02.2004 р., укладеного між відповідачами, об'єктом договору є частина штучного пляжу «Дельфін» площею 2 800 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, пляж «Дельфін».
Посилання позивача на те, що у розпорядженні міського голови № 97-01р, на підставі якого був укладений спірний договір, об'єктом оренди визначено берегозахісну споруду у вигляді частини штучного пляжу «Дельфін» площею 4000 кв.м., у зв'язку з чим сторонами не було досягнуто домовленості щодо істотної умови договору, судом до уваги не приймається, оскільки визначення договором оренди частини берегозахісної споруди меншою площею не суперечить вимогам чинного законодавства.
Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя є підрозділом Одеської міської ради та управлінню не надані повноваження щодо самостійного прийняття рішення про передачу в орендне користування майна, яке є власністю територіальної громади м. Одеса. Договір оренди підлягає укладенню з моменту підписання відповідного розпорядження міським головою.
Площа пляжу, яку пропонувалося Управлінню передати в орендне користування ТОВ «Крокус», становила - 4000,0 м2. Так, актом від 06.02.2004 р. технічного огляду та обміру берегозахісної споруди, наданої в орендне користування ТОВ «Крокус» розпорядженням міського голови, було встановлено, що площа берегозахісної споруди становить 4000,0 м2, у тому числі: між траверсами № 12 та 12-а -2800,0 м2, між траверсами 12а-13 - 1200,0 м2, проте фактично площа штучного пляжу між траверсами 12-а та 13 становила - 600,0 м2, остання частина пляжу площею 600,0 м2 була змита водою та потребує відновлення. Такі контури штучного пляжу обумовлені природними явищами (зимові шторми). У зв'язку з тим, що майно, яке підлягало передачі в орендне користування ТОВ «Крокус» було частково зруйновано, за згодою ТОВ «Крокус» було укладено дві угоди: одна на оренду берегозахісної споруди площею 2800,0 м2 від 26.02.2004 р. (згідно схеми між траверсами № 12 та № 12а), а друга угода від 26.02.2004 р. № 48-юр на оренду з попереднім відновленням берегозахісної споруди № 48-юр від 26.02.2004 р. (згідно схеми - між траверсами № 12а та № 13) до розміру 1200,0 м2 за рахунок ТОВ «Крокус».
Як встановлено судом, зазначені угоди (договори) є чинними, умови цих договорів сторони мають намір виконувати у майбутньому.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає недоведеними обставини щодо недосягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов вказаного вище договору, на які посилається позивач у позовній заяві.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач у позові та заяві про уточнення позовних вимог як в обґрунтування підстав позовних вимог, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Проте, позивач не є стороною спірного договору.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Торгівельного підприємства «Побутова техніка» (товариство з обмеженою відповідальністю) до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус» про визнання договору оренди берегозахісної споруди недійсним та визнання договору оренди частини штучного пляжу укладеним за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів -Виконавчого комітету Одеської міської ради відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Підписано 10.01.2007 р.
Головуючий суддя Петров В.С.
Суддя Семенюк Г.В.
Суддя Демешин О.А.