21 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5815/11/1503
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Дяченко В.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Алєксєєва В.О. та Ступакової І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу управляння Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 28 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Балтському районі Одеської області про визнання неправомірною відмову перерахунку та виплаті їй підвищення до пенсії, як вдові інваліда війни, відповідно до ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціального захисту" із змінами і доповненнями від 23.11.1995 р. №458/95-ВР в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, просила зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії, як вдові інваліда війни, відповідно до ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист" із змінами і доповненнями від 23.11.1995 р. № 458/95-ВР в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, виходячи із прожиткового мінімуму затвердженого Законом України "Про прожитковий мінімум", згідно ст. ст. 28, 42, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із змінами і доповненнями від 23.12.2004 р. №2291-15, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, та зробити перерахунок і виплату заборгованості з 01 січня 2007 року враховуючи раніше виплачені підвищення по 18 червня 2011 року, також просила відновити пропущений строк звернення до суду та допустити негайне виконання постанови.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 28 листопада 2011 року, яка постановлена в порядку скороченого провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду, начальником УПФУ в Балтському районі Одеської області подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є вдовою інваліда війни 1 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 29.10.2009 року.
Підставою звернення до суду стала письмова відмова управління ПФУ у проведені позивачу, як вдові інваліда війни 1 групи, перерахунку у підвищені до пенсії, відповідно до ст.15 Закону України від 23.11.1995 року № 458/95 ВР "Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист" із змінами і доповненнями.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а тому задовольнив їх. Також, суд першої інстанції вважав, що на спірні правовідносини строк позовної давності не застосовується.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також, відповідно до статті 100 КАС України (у редакції на час звернення до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу своєчасно було відомо про порушення її прав, оскільки підвищення до раніше призначеної пенсії їй виплачувалося щомісячно.
У клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, відсутні посилання на поважні причини пропуску строку, а тому підстави для його поновлення відсутні.
За таких обставин, враховуючи термін звернення до суду, колегія суддів вважає, що права позивача підлягають захисту починаючи з 11 листопада 2011 року.
Відповідно до попередньої редакції ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 31.03.2005 р., що діяла до 05.10.2005 р., членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружились вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 150 процентів мінімальної пенсії за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
В подальшому, відповідно до п.5 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05 жовтня 2005 року, частину четверту статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в такій редакції: "Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність."
Згідно п.1 Прикінцевих положень цього Закону ("Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") - цей Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року, крім пунктів 2 і 5, які набирають чинності з 01 липня 2006 року, та пункту 4, який набрав чинності з 01 січня 2007 року. Вказані норми Закону не були визнані неконституційними.
Відповідно до статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, з 01 липня 2006 року позивачу, як дружині померлого інваліда війни, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. І як було встановлено, позивач отримує вищезазначене підвищення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість частини позовних вимог, яка заявлена в межах строку звернення до суду, та необхідність відмови в її задоволенні, а також, необхідність залишення без розгляду частини позовних вимог, яка заявлена з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового і такого, що не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.
Враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу управляння Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області - задовольнити.
Постанову Балтського районного суду Одеської області від 28 листопада 2011 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії в частині вимог за період з 01 січня 2007 року по 13 травня 2011 року - залишити без розгляду.
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії за період з 14 травня 2011 року - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: