Справа №22-ц/796/1230/2014 Головуючий у 1 - й інстанції: ШевченкоТ.М.
Доповідач - Ратнікова В.М.
06 лютого 2014 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року про відкриття провадження у цивільній справі скасувати та передати питання на новий розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва .
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року постановлена з порушенням норм процесуального права, так як провадження відкрито з порушення правил підсудності. Зазначає, що ОСОБА_3 фактично проживає в Печерському районі міста Києва, а тому позов за правилами підсудності, визначеними ст.109 ЦПК України, підсудний Печерському районного суду м. Києва.
В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Маркевич Оксана Вікторівна проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилалась на те, що вони є безпідставними, а ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Судом встановлено, що 10 грудня 2004 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та Акціонерним Товариством закритого типу «Луч АО» в особі голови правління ОСОБА_3 було укладено генеральну кредитну угоду №010/02-01/2/138, відповідно до умов якої, кредитор зобов'язується надавати позичальнику гарантії, кредити, кредитні лінії, кредити в режимі овердрафт в порядку і на умовах визначених в угоді, договорах про надання гарантій, кредитних договорах та договорах овердрафту, укладених в її рамках. Загальний розмір зобов'язань не може перевищувати 1 200 000 грн.
Для забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою №010/02-01/2/138, 10 грудня 2004 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та громадянином ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 несе перед банком солідарну відповідальність за виконання боржником зобов»язань за кредитним договором у тому ж обсязі що й боржник.
Оскільки Акціонерне Товариство закритого типу «Луч АО» свої обов'язки за генеральною кредитною угодою №010/02-01/2/138, 10 грудня 2004 року належним чином не виконувало, що призвело до виникнення заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, як поручителя, про стягнення заборгованості по договору в судовому порядку, зазначивши у позовній заяві місцезнаходження ОСОБА_3: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.3 ст.122 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
В матеріалах справи наявна довідка адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в місті Києві зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, позивач звернувся до суду з позовною заявою за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Голосіївського району м. Києва, а тому провадження у справі Голосіївським районним судом м.Києва відкрито з дотриманням правил підсудності, передбачених ст.109 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 фактично проживає в Печерському районі міста Києва, а тому, за правилами підсудності, визначеними ст.109 ЦПК України, справа підсудна Печерському районному суду м. Києва, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Згідно зі ст.ст.58, 59 ЦПК України, докази повинні бути належними та допустимими. При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Будь-яких належних та допустимих доказів того, що відповідач фактично проживає у Печерському районі міста Києва і тимчасово зареєстрований за фактичним місцем проживання, ОСОБА_3 суду не надано. З усіх наявних в справі доказів вбачається, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_1.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду 1-ї інстанції також не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду 1-ї інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: