Ухвала від 05.02.2014 по справі 22-ц/796/892/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Луцькій Л.С.

за участю: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

представник третьої особи Поліщука О.В.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення порядку спілкування з дитиною, -

Справа №755/17754/2013

№ апеляційного провадження:22-ц-796/892/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення порядку спілкування з дитиною.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15 червня 2012 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва шлюб між ним та відповідачем було розірвано. Від шлюбу з відповідачем є неповнолітня дитина - донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу фактично проживає з матір'ю. Відповідач неодноразово перешкоджала і перешкоджає йому (позивачу) у побаченнях з донькою, внаслідок чого він тривалий час не може побачити дитину, змушений вживати заходи з метою встановлення її місця перебування. Кожного разу, коли він намагаєтьсяпоспілкуватися з відповідачем з питань коли саме і де він може побачитися з донькою, відповідач уникала його, та не відповідала на дзвінки. Часто відповідач стверджувала, що вона з донькою на даний момент не в м. Києві, чи те, що дитина хворіє, у зв'язку з чим він не повинен її турбувати. Неодноразово він вимушений був звертатися до органів міліції, щоб встановити місце перебування свої доньки, оскільки за місцем проживання він її не заставав, і відповідач на його дзвінки не відповідала. Лише після втручання органів міліції йому вдавалося з'ясувати де знаходиться донька, так як відповідач дану інформацію надавати йому відмовлялася.

23 жовтня 2012 року Органом опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації за заявою відповідача було надано висновок № 6-11/41-1534/5, яким місце проживання дитини визначено з нею. При цьому, у висновку зазначено, що вона (відповідач) не заперечує проти спілкування батька з дитиною у кожні вихідні дні - з суботи по неділю. Проте, відповідач продовжує перешкоджати йому (позивачу) у спілкуванні з дитиною, в тому числі і не дає можливості бачитися та спілкуватися з донькою. Він любить свою доньку та бажає з нею спілкуватися, брати участь у її вихованні, бачити як вона піде до школи, як вона святкує дні народження, тобто повноцінно виконувати батьківські функції. У зв'язку з цим, він 26.02.2013 року звернувся із заявою до Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державно адміністрації щодо встановлення графіку спілкування з дитиною. Розпорядженням Голови Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації № 133 від 19.03.2013 року «Про вирішення питання щодо участі батька у вихованні малолітньої дитини» визначено його участь у вихованні дитини у перші та треті вихідні дні місяця з 10-тої години суботи до 18-тої години неділі. У будні дні за домовленістю з відповідачем. Незважаючи на дане розпорядження відповідач продовжує перешкоджати йому у спілкуванні та вихованні його дитини. Проте, він принципово не згоден з даним розпорядженням в частині виділеного йому часу на спілкування з дитиною, оскільки зазначеного часу недостатньо для повноцінного спілкування з дитиною, для його участі у її вихованні. Крім того, зазначена в розпорядженні можливість спілкування з дитиною «у будні дні за домовленістю з ОСОБА_2 не може бути реалізовано ним, оскільки відповідач відмовляється спілкуватися з ним, в тому числі щодо питань його зустрічей з дитиною, тобто, своїми діями вона повністю перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною. Цими діями відповідач порушує не лише його права як батька, але і права дитини на спілкування та зустрічі з батьком, оскільки донька хоче його бачити, проводити з ним час.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення порядку спілкування з дитиною - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з його неповнолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, участі у її вихованні.

Визначити участь батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у формі спілкування з малолітньою донькою у перші та треті вихідні дні місяця з 10-ї години суботи до 18-ї години неділі; у будні дні - за домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_2, а також - в літній період часу один календарний місяць, узгоджений з матір'ю дитини.

В інших частинах позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про систематичне побачення з дитиною, у випадку особливих обставин, пов'язаних із здоров'ям неповнолітньої ОСОБА_7, відвідування батьком доньки незалежно від дня місця в тому місці, де вона буде знаходитись на той момент часу, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають матеріалам справи, а також судом було порушено норми матеріального права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_2, її представник ОСОБА_3, представник третьої особи органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Поліщук О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 09 червня 2007 року, від шлюбу мають спільну дитину - дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

15 червня 2012 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва шлюб між сторонами розірвано. З матеріалів справи слідує, що між позивачем та відповідачем склалися неприязні стосунки.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо визначення місця проживання дитини від 23 жовтня 2012 року, до них звернулася ОСОБА_2 з питань захисту прав дитини задля визначення місця проживання доньки ОСОБА_7, та комісією № 18 від 17.10.2012 року було визначено проживання неповнолітньої дитини з її матір'ю.

Відповідно до ст.157 СК України, питання вихання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні має право на особисте спілкування з нею.

Такі ж гарантії для батьків, що проживають окремо від дітей, та для самих дітей встановлені ст.15 Закону України «Про охорону дитинства».

Нормою ст.141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За зверненням ОСОБА_1 19 березня 2013 року було винесено Розпорядження № 133, відповідно до якого визначено участь ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у формі спілкування у перші та треті вихідні місяця з 10-ї години суботи до 18-ї години неділі; у будні дні за домовленістю з матір'ю дитини.

Суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку наданим сторонами доказам, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, зобов'язавши ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з його неповнолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, участі у її вихованні та визначивши участь батька - ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у формі спілкування з малолітньою донькою у перші та треті вихідні дні місяця з 10-ї години суботи до 18-ї години неділі; у будні дні - за домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_2, а також - в літній період часу один календарний місяць, узгоджений з матір'ю дитини.

Колегія суддів вважає, що визначений спосіб у вихованні дітей найкращим чином забезпечує інтереси дитини та відповідає принципам Конвенції про права дитини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
37035420
Наступний документ
37035422
Інформація про рішення:
№ рішення: 37035421
№ справи: 22-ц/796/892/2014
Дата рішення: 05.02.2014
Дата публікації: 08.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин