[1]АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
05 лютого 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва МосьондзІ.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 13 грудня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України,
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 13 грудня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень, з конфіскацією безпосереднього предмета порушення митних правил - книги «Новий заповіт з Псалтир'ю», яка зберігається на складі Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, за адресою: м.Київ, бул.Івана Лепсе, 8-а.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу з уточненнями, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою звільнити ОСОБА_3 на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суддя, всупереч вимогам ст.252 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та не дослідив суб'єктивну сторону вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Просить врахувати, що ОСОБА_3 не був обізнаний про те, що необхідно спеціальній дозвіл для перевезення книги «Новий заповіт з Псалтир'ю»і не усвідомлював протиправний характер цього, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3 умислу на вчинення порушення митних правил. Вважає, що наведені ним обставини свідчить про незначну суспільну протиправність вчинку, що дає підстави визнати його малозначним.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора та представника Київської регіональної митниці Міндоходів Панькіна Д.В., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та вважали постанову судді законною і обґрунтованою, допитавши експерта ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Згідно оскаржуваної постанови встановлено, що 21.08.2013 о 14 год. 30 хв. на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міжрегіональної митниці Міністерства Доходів та Зборів України під час проведення митного контролю ручної поклажі громадянина України ОСОБА_3, який слідував до Москви (РФ) рейсом UN 0272 літаком авіакомпанії «Трансаеро» в зоні «Відліт» на терміналі «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), була виявлена книга релігійного змісту з ознаками старовини.
Відповідно до п.4, п.5 ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю.
Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Ст.ст. 196, 197 МК України встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.12р. №436 встановлені переліки товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України.
ОСОБА_3 самостійно обрав форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор", чим засвідчив про відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, або таких, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3, порушив вимоги Закону України від 21.09.1999 №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей».
Вивченням справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дотримався вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.
Разом із цим суддя, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, в достатній мірі не врахував, що даний проступок став наслідком недостатньої поінформованості винної особи про необхідність отримання дозвільних документів для переміщення даної книги через митний кордон України, про що може свідчити той факт, що дана книга релігійного змісту знаходилась серед особистих речей в ручній поклажі ОСОБА_3, без ознак приховування.
В суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_6 роз'яснила свій висновок мистецтвознавчої експертизи від 13.09.2013 року про те, що дана книга має культурну цінність як об'єкт матеріальної культури, що має історичне значення, оскільки до такого переліку відносяться всі друковані видання, датовані до 1945 року, і для її переміщення через митний кордон України потрібно було оформити свідоцтво на право вивезення. В той же час, стан збереження даної книги є незадовільним, оскільки початок книги (до глави 11) втрачений, сторінки потерті, з надривами, а тому вона великої культурної цінності для держави не має. Вартість книги може бути оцінена не більше п'яти дол. США.
З наведених підстав, з урахуванням фактичних обставин справи, а також того, що будь-яких шкідливих наслідків від даного правопорушення не настало, ОСОБА_3 визнав свою вину та щиро покаявся, раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувався, суд визнає вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення малозначним, тобто таким, що не становить суспільної небезпеки.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 підлягає задоволенню, з ухваленням нової постанови про звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.284, 294 КУпАП , -
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 13 грудня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень, та конфісковано безпосередній предмет порушення митних правил - книгу «Новий заповіт з Псалтир'ю», яка зберігається на складі Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, за адресою: м.Київ, бул.Івана Лепсе, 8-а, скасувати.
Винести нову постанову, якою ОСОБА_3 на підставі ст.22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, обмежившись усним зауваженням.
Безпосередній предмет порушення митних правил - книгу «Новий заповіт з Псалтир'ю», яка зберігається на складі Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, за адресою: м.Київ, бул.Івана Лепсе, 8-а повернути власнику ОСОБА_3.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Справа №33/796/109/2014
Категорія: ст.471 МК України
Головуючий у першій інстанції - БукінаО.М.
Головуючий у апеляційній інстанції: Мосьондз І.А.