Справа № 22 - 796/1418 Головуючий у 1 інстанції - Лісовська О.В.
2014 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
06 лютого 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді- Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант» Білинової Анастасії Дмитрівни на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_4 невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 11522, 59 грн., витрати по сплаті експертизи в розмірі 507, 60 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 114, 70 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 8689, 03 грн., моральну шкоду в розмірі 1000, 00 грн., витрати по сплаті експертизи в розмірі 507. 60 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 114, 70 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант» Білинова Анастасія Дмитрівна просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року та постановити нове рішення про відмові в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант».
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права. Судом не було здійснено об»єктивну оцінку доказів у справі. Так, ухвалюючи рішення про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_4 частини страхового відшкодування в розмірі 11522, 59 грн., суд першої інстанції не врахував, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди був визначений звітом спеціаліста ОСОБА_6 № 616 від 02.08.2012 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля становить 23 664,71 грн. За вирахуванням безумовної франшизи в сумі 510,00 гривень позивачу було виплачено страховою компанією страхове відшкодування в сумі 23 164,71 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на ТОВ « Автосоюз», яке здійснювало відновлювальний ремонт автомобіля позивача. Позивач розмір матеріальної шкоди не оспорював, до страхової компанії більше не звертався. З висновком судової автотоварознавчої експертизи, проведеної експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Горішним Є.І. від 04.07.2013 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант» не погоджується, так як він складений з порушенням законодавства щодо проведення товарознавчих експертиз та оцінки дорожніх транспортних засобів. Експерт при оцінці взяв до уваги лише рахунок ТОВ « Автосоюз» та незакритий наряд замовлення, акти виконаних робіт по відновленню автомобіля відповідача в матеріалах справи відсутні. В рішенні суду відсутнє обґрунтування того, чому суд першої інстанції не взяв до уваги висновки звіту спеціаліста по якому було виплачено страхове відшкодування. Крім того, сума страхового відшкодування стягнута зі страхової компанії на користь позивача з урахування податку на додану вартість, що не відповідає вимогам закону, так як позивач не є платником податку.
В судовому засіданні представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант» Білинова Анастасія Дмитрівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, в повній мірі відповідає вимогам закону.
Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_4 невиплачену частину страхового відшкодування в розмірі 11522, 59 грн., витрати по сплаті експертизи в розмірі 507, 60 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 114, 70 грн., суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до вимог статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу, судом (за клопотанням представника позивача) була призначена судова автотоварознавча експертиза. Відповідно до висновку експерта № 19/15-49 від 04.07.2013 року вартість відновлювального ремонту становить 35197, 30 грн. Саме розмір матеріального збитку, визначений у висновку експерта, приймається судом до уваги, як доказ розміру завданого позивачу матеріального збитку. Оскільки загальний розмір матеріального збитку складає 35197,30 грн., страховою компанією виплачено страхове відшкодування в розмірі 23164, 71 грн., то стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь позивача підлягає 11522, 59 грн., що становить різницю між шкодою та розміром виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 510,00 грн.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів та відповідають вимогам закону з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.07.2012 року на пр. Маяковського у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем ДАФ державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 та автомобілем Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_5, який допустив порушення вимог Правил дорожнього руху. Винність відповідача ОСОБА_5 у скоєній ДТП підтверджується постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.08.2012 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП.
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 1395019 від 25.11.2011 року цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_5 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", на час ДТП договір був діючим до 27.11.2012 року, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну визначений у договорі в розмірі 50 000 гривень при франшизі 510 грн.
24.07.2012 року страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку. 25.07.2012 року позивачем ОСОБА_4 було подано до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" заяву про настання страхового випадку.
Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові, а також у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 990 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.
З досліджених судом доказів вбачається, що 25.07.2012 року автомобіль позивача Фольксваген державний номер НОМЕР_1 був оглянутий спеціалістом ОСОБА_6, який діяв на підставі сертифіката суб»єкта оціночної діяльності НОМЕР_2, виданого Фондом державного майна України 29.10.2010 року та складено протокол огляду.
02 серпня 2012 року спеціалістом ОСОБА_6. було складеного звіт № 616 оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до якого матеріальний збиток визначений в розмірі 23 664,71 грн.
Відповідно до страхового акту від 03 вересня 2012 року страхова компанія "Альфа-Гарант" виплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 23164, 71 грн., за вирахуванням франшизи, згідно із Звітом автотоварознавчого дослідження від 02.08.2012 року, перерахувавши вказане відшкодування відповідно до поданої позивачем заяви від 16.08.2012 року на СТО ТОВ « Автосоюз», де здійснювалось гарантійне обслуговування його автомобіля.
Згідно наданого позивачем рахунку № С 300212048/сс00145831 від 27.07.2012 року ТОВ « Автосоюз» вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 становить з урахування ПДВ 33586,01 грн.
З листа ТОВ « Автосоюз» № 260 від 17.10.2012 року на ім.»я позивача вбачається, що ремонт автомобіля позивача повністю завершено, проте несплаченою залишилась сума у розмірі 10 506,73 грн., а тому автомобіль буде повернутий позивачу лише після повного розрахунку.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та ч. 17 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків (прямого збитку), якого зазнав страхувальник.
Реальними збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.( ст. 22 ЦК України).
Відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС УКраїни № 19/15-49 від 04.07.2013 року, зробленого на виконання ухвали суду про задоволення клопотання представника відповідача та призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 становить 35197, 30 грн., страхове відшкодування позивачу було виплачено в розмірі 23164, 71 грн., ліміт відповідальності за шкоду завдану майну потерпілого договором визначений в розмірі 50 000,00 гривень, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь позивача частини страхового відшкодування в розмірі 11522, 59 грн., що становить різницю між реальною шкодою та розміром виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 510,00 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що з висновком судової автотоварознавчої експертизи, проведеної експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Горішним Є.І. від 04.07.2013 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант» не погоджується, так як він складений з порушенням законодавства щодо проведення товарознавчих експертиз та оцінки дорожніх транспортних засобів. Експерт при оцінці взяв до уваги лише рахунок ТОВ «Автосоюз» та незакритий наряд замовлення, акти виконаних робіт по відновленню автомобіля відповідача в матеріалах справи відсутні. В рішенні суду відсутнє обґрунтування того, чому суд першої інстанції не взяв до уваги висновки звіту спеціаліста по якому було виплачено страхове відшкодування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки звіт № 616 оцінки вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1 , складений спеціалістом ОСОБА_6 02 серпня 2012 року на підставі візуального огляду автомобіля 25.07.2012 року, а висновок судової автотоварознавчої експертизи зроблений на підставі наявних в матеріалах справи даних і довідки ДАІ і протоколу огляду автомобіля і отриманих під час здійснення відновлювального ремонту автомобіля спеціалістами спеціалізованого СТО ТОВ « Автосоюз», яке здійснювало гарантійне обслуговування автомобіля позивача, а тому повністю відображає вартість реальних збитків, завданих автомобілю позивача внаслідок його пошкодження при ДТП, коефіцієнт зносу в даному випадку не застосовувався ні експертом, ні спеціалістом, так як автомобіль Volkswagen Tiguan, державний номер НОМЕР_1- 2011 року випуску, тобто, строк його експлуатації не перевищує 7 років.
Не спростовують правильність висновків суду і доводи апеляційної скарги про те, що сума страхового відшкодування безпідставно стягнута зі страхової компанії на користь позивача з урахування податку на додану вартість, що не відповідає вимогам закону, так як позивач не є платником податку, оскільки відновлювальний ремонт автомобіля позивача здійснений ТОВ « Автосоюз», яке є платником податку, а вартість ремонту автомобіля позивачем сплачена частково.
В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржувалось, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія « Альфа-Гарант» БілиновоїАнастасії Дмитрівни відхилити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: