21 січня 2014 р.Справа № 820/8460/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.
представника відповідача Рибалко О.О.
представника третьої особи Петренчук К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. по справі № 820/8460/13-а
за позовом ОСОБА_3
до Відділу Держземагенства у Богодухівському районі Харківської області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 (далі-позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Відділу Держземагенства у Богодухівському районі Харківської області щодо
- здійснення державної реєстрації договорів оренди землі від 05.06.2012 р. та 25.09.2012 р., підписаних ОСОБА_3 та ТОВ "Трайгон Фармінг Харків",
- внесення відповідних відомостей до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі;
зобов'язати Відділ Держземагенства у Богодухівському районі Харківської області скасувати
- державну реєстрацію договорів оренди землі від 05.06.2012 р. та від 25.09.2012 р, а також записи про державну реєстрацію вказаних договорів оренди землі від 21.12.2012 р.за № 632088454001716 та № 632088454002004 у відповідному розділі Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі,
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р. та винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невірне з'ясування обставин по справі, порушенням Закону України « Про оренду землі», ч.1 ст.210 , ч.3 ст.640 ЦК України, не врахування, що оскільки договір оренди землі до моменту реєстрації є неукладеним, державний реєстратор при наявності незгоди однієї сторони на його реєстрацію не мав права вчиняти дії щодо реєстрації договору оренди.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та третьої особи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області на підставі державних актів на право власності від 12.10.2011р. та 16.08.20012р. (а.с.107, 108).
Вказані земельні ділянки позивачем (орендодавцем) передано у користування ТОВ "Трайгон Харків Фармінг" (орендарю) згідно договорів оренди землі (строкової) від 05.06.2012 р. та 12.10.2011 р. Договори підписано сторонами, скріплено печаткою ТОВ "Трайгон Харків Фармінг", та зареєстровано в Державному реєстрі земель. (а.с. 8, 9).
Фактична передача земельної ділянки орендарю здійснена на підставі актів приймання-передачі (а.с. 86,88).
21.12.2012 р. Управлінням Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області проведено державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок від 05.06.2012 р. та 12.10.2011 р., про що внесено записи до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. (а.с. 113-159).
Реєстрацію проведено відповідачем на підстави заяв орендаря (а.с. 105,106).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, за умови, що державна реєстрація договорів оренди землі, записів про це відповідачем здійснені правомірно, із дотриманням повноважень, порядку та з підстав відповідно до закону.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Згідно ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарськими кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено виключний перелік підстав з яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено .
Заява власника землі з проханням не реєструвати договори оренди земельної ділянки, що укладені ТОВ "Трайгон Харків Фармінг" не входять до зазначеного переліку.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Відповідно до п. 9 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998р., підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України є відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом о Порядку, а саме: об'єкту оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), терміну договору оренди, орендної плати (розмір, Індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду), цільового призначення, умов використання і збереження якості землі, умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючих обмежень і обтяжень щодо використання земельної ділянки, сторони (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальності сторін, а також порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України "Про оренду землі" при укладанні договору.
Доводи апеляційної скарги, що позивач надсилав до реєстратора заяву про відмову в реєстрації, а тому відсутність підстав для реєстрації договорів , колегія суддів вважає помилковими.
Судом встановлено, що в матеріалах реєстраційних справ щодо державної реєстрацій договорів земельних ділянок ОСОБА_3, наданих в оренду ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" міститься лише колективне звернення мешканців Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 18.06.2012 року, в тому числі підписане позивачем, з проханням не проводити державну реєстрацію будь-яких договорів оренди. (а.с. 109-110).
Доводи апеляційної скарги, що договори оренди з ТОВ «Трайгон Фармінг Харків» є неукладеними, оскільки не відбулася їх реєстрація, а тому власник землі, до реєстрації цих договорів, має звернутися до реєстраційного органу з заявою про відкликання заяви про реєстрацію договорів, колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 20 Закону України "Про оренду землі", ( в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Колегія суддів зазначає, що одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може визнаватися обставиною для визнання його недійсним із підстав, передбачених ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.214 ЦК України відмова від двостороннього правочину може відбуватися лише за взаємною згодою сторін. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2013р., яка згідно ст..244-2 КАС України є обов'язковою для судів.
Доводи апеляційної скарги, що між сторонами договору оренди не досягнуто згоди по істотним умовам договору, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено істотні умови договору оренди землі, зокрема: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Спірні договори оренди землі від 05.06.2012 року та 25.09.2012 року укладені з дотриманням усіх істотних умов визначених ст. 15 Закону України "Про оренду землі".
Згідно ч. 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Колегія суддів зазначає, що договори оренди містять застереження (п. 33) з приводу недопустимості їх розірвання в односторонньому порядку (а.с. 126,140).
Позивачем не надано доказів дотримання вимог ч. 3 ст. 214 ЦК України в частині обов'язкового погодження розірвання договорів з орендарем. Одностороннього припинення згоди орендодавця щодо істотних умов договору законом не передбачено.
Доводи апеляційної скарги, що договори оренди землі набувають сили лише для після проведення державної реєстрації, а тому істотні умови договору не є погодженими саме до моменту реєстрації, колегія суддів не бере до уваги, тому як погодження істотних умов договору та його державна реєстрація є різними стадіями укладення правочину.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірних дій відповідача стосовно реєстрації договорів оренди земельних ділянок, внесення відповідних відомостей до Книги записів про державну реєстрацію.
Згідно ст. 9, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про скасування запису, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Відповідно п.27 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" передбачено, що запис у Поземельній книзі і Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагенства на підставі рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем не надано судового рішення, яким договори ореади визнано недійсними, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволені позову щодо зобов'язання відповідача скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі.
Оскільки відповідачем проведено державну реєстрацію в межах порядку, на підставі повноважень та законно, у відповідача виник обов'язок внести запис до Книги реєстрації, тому позовні вимоги в частині їх скасування правомірно залишені судом без задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доказів у спростування встановлених та підтверджених судами двох інстанцій обставин позивачем не надано. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2013р. по справі № 820/8460/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.
Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.
Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2014 р.