Справа № 537/5423/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/535/14
Головуючий у 1-й інстанції Якимець Т.Є.
Доповідач Дряниця Ю. В.
04 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В. Суддів: Кривчун Т.О.; Пилипчук Л.І. при секретарі: Ткаченко Т.І. з участю: представника ВДВС - Донця Я.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою начальника Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Оникій О.В.
на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 грудня 2013 року
по справі за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Павленка Володимира Сергійовича
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 грудня 2013 року скаргу ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Павленка Володимира Сергійовича задоволено.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Павленка Володимира Сергійовича щодо зазначення в виконавчому листі № 19296 від 2.10.2013р. про те, що в разі відмови ОСОБА_3 від авансування витрат на проведення виконавчих дій це може бути розцінено як перешкоджання стягувача провадженню виконавчих дій.
Зобов'язано Крюківський відділ державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області виконати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21.03.2011р. у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В апеляційній скарзі начальник Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Оникій О.В. просить ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
При цьому апелянт посилався на порушення судом норм матеріального права, зокрема вимог ч.3 ст. 41, ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження».
В суді апеляційної інстанції представник ВДВС підтримав свої доводи.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ч.1 ст. 312 ЦПК України.
Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21.03.2011р. позовні вимоги ОСОБА_3 до Крюківського райвиконкому м. Кременчука, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука № 349 від 28.10.2004р., знесення самочинного будівництва та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволені та покладено на відповідачів певні обов'язки по виконанню зазначеного судового рішення.
Ухвалою Апеляційного суду полтавської області від 20.02.2012р. роз'яснено рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за їх рахунок знести самочинно збудовані літню кухню літ. «Ф» та мансарду літ. «Фмс», що слід розуміти як ОСОБА_6, ОСОБА_7 за їх рахунок знести самочинно збудовані літню кухню літ. «Ф» та мансарду літ. «Фмс».
З листа старшого державного виконавця Павленка В.С. за вих.. № 19296 від 2.10.2013р. вбачає, що в Крюківському ВДВС на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 1117 - виконавчий лист № 2- 2 від 4.06.2013р. про зобов'язання ОСОБА_7 за її рахунок знести самочинно збудовані літню кухню літ. «Ф» та мансарду літ. «Фмс» та виконавче провадження № 750 - виконавчий лист № 2- 2 від 4.06.2013р. про зобов'язання ОСОБА_6 за її рахунок знести самочинно збудовані літню кухню літ. «Ф» та мансарду літ. «Фмс».
В цьому ж листі державний виконавець прохає ОСОБА_3 провести авансування витрат для оплати вартості по виконанню будівельних робіт з метою знесення самочинно збудованих споруд, в сумі 43237 грн. 20 коп., при цьому повідомляє, що в разі відмови від авансування витрат на проведення виконавчих дії це може бути розцінено як перешкоджання стягувача провадженню виконавчих дій.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що зазначені факти місцевим судом були встановлені вірно і їм дано належну правову оцінку.
Так, задовольняючи скаргу, суд першої інстанції вірно врахував вимоги ст. ст. 41 та 42 Закону України «Про виконавче провадження», які регламентують джерела та порядок фінансування проведення виконавчих дій.
Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягував може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено Законом, тобто внесення грошових коштів стягувачем не є обов'язком стягувача, законодавством передбачено лише така можливість. Така ж можливість залучення грошових коштів стягувача передбачена і п. 2.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, однак цей піл нормативний акт не містить обов'язку авансування витрат на проведення виконавчих дій.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги на неврахування судом положень ст. ст. 41 та 42 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303; 312 ч.1 п.1; 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу начальника Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Оникій О.В. відхилити.
Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: (підпис) Дряниця Ю.В.
Судді: (підпис) Кривчун Т.О.
(підпис) Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Дряниця Ю.В.