30.09.2013
Справа № 2/408/233/13
Категорія 46
30 вересня 2013 року
Біловодський районний суд Луганської області у складі :
головуючого - судді Карягіної В.А.
при секретарі Лігус Н.О.
розглянувши в судовому засіданні в с.Біловодськ цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу , який був укладений 28 вересня 2002 року і від якого сторони мають сина ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги, які заявила , вказавши, що причиною розладу в родині стало негативна поведінка чоловіка . Мотиви розірвання шлюбу, які викладалися в попередньому судовому засіданні, підтримує. З часу надання судом строку для примирення відповідач жодного разу не зателефонував їй, не приходив до дитини, не цікавився не її життям, ні дитини. Вона самостійно зібрала сина в 1 клас, допомоги відповідач їй не надавав і не надає. . З огляду на вищевказане вона вважає неможливим зберегти родину і не вбачає в цьому необхідності..
Представник відповідача ОСОБА_3 підтвердив, що час, що був наданий відповідачу для примирення, відповідач не скористався, посилаючись на службове завантаження, що, звісно, не є причиною. Не заперечує протии розірвання шлюбу.
Вислухавши пояснення позивачки , представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Згідно до ст. 10,11 ЦПК України сторони та інші особи, які приймають участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст..112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено , що негативна поведінка відповідача привела до розладу в родині, сторони втратили почуття поваги, що стало підставою для руйнування сімейних стосунків і неможливістю до спільного проживання , далі проживати однією родиною сторони наміру не мають .
Неповнолітній син проживає разом з позивачкою і ,як свідчать сторони , спору про її місце проживання не має.
На підставі вимог ст. 88 ЦПК України сплачений позивачкою при поданні позову до суду судовий збір підлягає поверненню відповідачем.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.110,112,114,115 СК України, суд-
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 28 вересня 2002 року у Біловодському відділі реєстрації актів громадянського стану Луганської області за актовим записом № 52.
Рішення, яке набрало законної сили, надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.
У день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу шлюб припиняється.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 114,70грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення .
Суддя
Біловодського районного суду В.А.Карягіна